Бій біля Скеркі-Бенк

Бій біля Скеркі-Бенк Battle of Skerki Bank
Битва на Середземному морі
Італійський ескадрений міноносець «Ніколозо да Рекко», що серйозно постраждав у бою поблизу Скеркі-Бенк. 1941 Італійський ескадрений міноносець «Ніколозо да Рекко», що серйозно постраждав у бою поблизу Скеркі-Бенк. 1941
37°45′12″ пн. ш. 10°57′12″ сх. д.
Дата: 2 грудня 1942 Місце: Скеркі-Бенк, Сицилійська протока, Середземне море Результат: перемога Королівського військово-морського флоту Великої Британії
Сторони
Союзники:  Велика Британія  Австралія	Країни Осі: Королівство Італія  Третій Рейх
Командувачі
Сесіл Харкот	Альдо Коккіа
Військові формування
З'єднання «Q» Середземноморського флоту	Конвой Італійського флоту
Військові сили
3 легких крейсери 2 есмінці[а 1]	3 есмінці 2 міноносці 4 транспортних судна[а 2]
Втрати
немає[1]	1 есмінець потоплений 3 есмінці та міноносці серйозно пошкоджені 4 транспортних судна конвою потоплені 2 033-2 300 чоловік загинуло

Бій біля Скеркі-Бенк (англ. Battle of Skerki Bank) — морський бій, що стався між з'єднанням «Q» Королівського військово-морського флоту Великої Британії та італійсько-німецьким конвоєм поблизу Скеркі-Бенк у Сицилійській протоці під час битви на Середземному морі.

Зміст

Морський бій, що стався у ранкові години 2 грудня 1942 року, став останнім боєм того року на Середземноморському театрі війни. Британське з'єднання «Q» під командуванням контр-адмірала С.Харкота, що патрулювало у цій частині Сицилійської протоки, мало у своєму складі 3 легких крейсери «Аврора», «Аргонаут» і «Сіріус», а також 2 есмінці супроводження, британський «Квентін» та австралійський «Кіберон».

Італійське командування сформувало конвой транспортних суден на півночі Тунісу, до якого входили німецьке транспортне судно KT-1 (водотоннажністю 850 тонн), італійські Aventino (3 794 т), Puccini (2 422 т) і Aspromonte (воєнізоване судно-пором водотоннажністю 976 тонн) під командуванням капітана Альдо Коккіа. Транспортники мали перевезти до Італії 1 766 військовиків армії Е.Роммеля, 698 тонн військового майна, 4 танки, 32 автомобіля різного типу й 12 одиниць артилерії. Для супроводження конвою «H», німецько-італійське керівництво виділило потужний ескорт: 3 італійські есмінці «Ніколозо да Рекко», «Каміча Нера» та «Фольгоре»; 2 міноносці «Кліо» та «Прочіоне».

Отримавши дані розвідки про висування італійського конвою вночі з туніського порту, британський контр-адмірал С. Харкот вирішив здійснити раптовий напад, і користуючись перевагами у силах, знищити ворожий конвой. Британські кораблі діяли рішуче і агресивно, затоплюючи одне траспортне судно за іншим. Кораблі ескорту також піддалися атаці британського флоту, есмінець «Фольгоре» отримав важкі пошкодження (в корабель влучило 9 133-мм британських снарядів) і згодом затонув. На його борту загинуло разом з капітаном корабля 120 італійських матросів.

Ескадрений міноносець «Ніколозо да Рекко» також постраждав від вогню супротивника, й після битви був виведений для ремонту до червня 1943 року. Половина його екіпажу загинула у сутичці. «Каміча Нера» під командуванням Адріано Фоскарі спробував чинити опір й випустив усі 6 торпед першим ж пострілом, але промахнувся.

На світанку, британські кораблі відійшли з місця бою, залишився розгромлений вщент конвой на водах Сицилійської затоки. Не втративши жодного моряка, британці пустили на дно 5 ворожих суден та кораблів (Puccini затонуло зранку), знищили близько 2033-2200 військовиків супротивника.

На зворотньому шляху до Мальти, з'єднання «Q» піддалося атаці з повітря італійськими бомбардувальниками «Савойя» SM.79, які намагалися потопити кораблі супротивника, але марно. Водночас, італійці втратили декілька літаків, що були збиті британськими льотчиками з аеродромів Мальти, котрі піднялися на підтримку флотського з'єднання. Британська авіація заявила про збиття 4-х італійських бомбардувальників при втраті одного свого. Пізніше, внаслідок повітряної атаки німецької авіації Ju 88 був потоплений британський есмінець «Квентін», загинуло 20 матросів.

Див. також

• Операція «Арчері»
• Операція «Стоунейдж»
• Операція «Батлакс»
• Операція «Люстре»
• Бій за конвой «Таріго»
• Операція «Порткуліс»

Посилання

• Battle of Skerki Bank. на desertwar.net. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014. (англ.)
• Convoys Order of Battle Convoy Battle near Skerki Bank [Архівовано 4 липня 2009 у Wayback Machine.]

Література

• Marc'Antonio Bragadin, La Marina italiana 1940–1945, Odoya, 2011. ISBN 978-88-6288-110-4
• Брагадин, Марк Антонио. Итальянский флот во Второй Мировой войне = Bragadin, M'A. The Italian Navy in World War II. — М. : АСТ, 2000. (рос.)
• Sgarlato, Nico: Lo scontro del banco di Skerki, Eserciti nella Storia magazine, Delta editions, Parma, gen-feb-2012, p.23-25

Примітки

Виноски

1. 3 легких крейсери: «Аврора», «Аргонаут» та «Сіріус»; 2 есмінці: британський «Квентін» та австралійський «Кіберон»
2. 3 італійські есмінці «Ніколозо да Рекко», «Каміча Нера» та [[«Фольгоре»|«Фольгоре»]]; 2 міноносці «Кліо» та «Проціоне»; 4 транспортних судна: німецьке KT-1 (850 тонн), італійські Aventino (3 794 т), Puccini (2 422 т) і Aspromonte (976 тонн)

Джерела

1. британський HMS «Квентін» потоплений у наслідок атаки бомбардувальників-торпедоносців Люфтваффе зранку 2 грудня на зворотньому шляху до бази