Бєляєв Іван Степанович

Бєляєв Іван Степанович
Бєляєв Іван Степанович
Народився	21 листопада 1907 ; село Воробйово (Толмачі) Вишневолоцького повіту Тверської губернії, тепер Лихославльського району Тверської області, Російська Федерація
Помер	22 березня 1967 (59 років) ; Сортавала, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР
Поховання	Сулажгорське кладовищеd
Країна	СРСР
Національність	карели
Діяльність	політик
Alma mater	Тверський державний університет
Науковий ступінь	кандидат педагогічних наук
Знання мов	російська
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

Іван Степанович Бєляєв (26 листопада 1907(19071126), село Воробйово (Толмачі) Вишневолоцького повіту Тверської губернії, тепер Лихославльського району Тверської області, Російська Федерація — 22 березня 1967, місто Сортавала, тепер Карелія, Російська Федерація) — радянський діяч, голова Ради міністрів Карельської АРСР. Кандидат педагогічних наук (1949). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го, 4—7-го скликань.

Біографія

Народився в селянській родині. Закінчив школу в Лихославлі Тверської губернії.

У 1930 році закінчив Тверський вчительський (педагогічний) інститут.

У 1930—1934 роках — вчитель російської мови в школі другого ступеня міста Петрозаводська; інспектор-методист Народного комісаріату освіти Автономної Карельської РСР.

У 1934—1941 роках — завідувач навчальної частини і викладач російської мови та літератури Петрозаводського педагогічного технікуму (училища) № 1.

У 1941—1942 роках — начальник шкільного управління Народного комісаріату освіти Карело-Фінської РСР.

У 1942—1944 роках — заступник народного комісара освіти Карело-Фінської РСР.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1944—1951 роках — народний комісар (з 1946 року — міністр) освіти Карело-Фінської РСР.

У 1949 році захистив дисертацію на здобуття звання кандидата педагогічних наук на тему «Викладання російської мови в національних школах».

У 1951—1953 роках — заступник голови Ради міністрів Карело-Фінської РСР.

У 1953—1955 роках — 1-й заступник голови Ради міністрів Карело-Фінської РСР. У 1955 — 20 серпня 1956 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Карело-Фінської РСР та міністр закордонних справ Карело-Фінської РСР.

20 серпня 1956 — 22 березня 1967 року — голова Ради міністрів Карельської АРСР.

Раптово помер 22 березня 1967 року, перебуваючи у службовому відрядженні в місті Сортавала. Похований на Сулажгорському цвинтарі Петрозаводська.