Бурбело Валентина Броніславівна

|портрет= |Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Чоловік= |Мати=

Бурбело Валентина Броніславівна
Народилася	6 травня 1951(1951-05-06) (73 роки) Київ
Країна	Україна
Національність	Україна
Діяльність	мовознавиця
Alma mater	Київський університет
Галузь	романська філологія
Заклад	Київський університет
Вчене звання	доктор філологічних наук
Науковий ступінь	професор
Відома завдяки:	Дослідження зі стилістики, історії французької мови, аудіовізуальних методів вивчення іноземних мов
Батько	Бурбело Броніслав Іванович (1905–1995), український філолог-романіст

Бурбе́ло Валенти́на Бронісла́вівна (6 травня 1951, м. Київ) — український мовознавець, педагог, фахівець зі стилістики французької мови, співавтор французько-українського словника, доктор філологічних наук, професор кафедри французької філології Київського університету.

Біографія

Народилася 6 травня 1951 року в Києві. 1973 року закінчила факультет романо-германської філології Київського університету. Працює в Київському університеті з 1973 року: спершу як викладач кафедри теорії та практики перекладу; згодом як викладач, потім доцент і старший науковий співробітник кафедри романської філології; доцент, а з 2000 року — професор кафедри французької філології.

Захистила кандатську дисертацію на тему «Еволюція мовленнєвих форм характеристики персонажа у французькій літературі» (1981). 1999 року захистила докторську дисертацію за темою «Художній дискурс в історії французької мови та культури IX–XVIII ст.». Викладала нормативні курси та спецкурси з історії французької мови, теоретичної граматики французької мови, актуальних проблем романістики, семіотики візуального зображення у викладанні іноземих мов, актуальних проблем дискурсології.

З 2002 року Валентина Бурбело — співзасновник та віце-президент Франкофонної Асоціації України, з 1992 року — член Української асоціації викладачів французької мови, Президент асоціації «КОРЕ — Україна», Міжнародного товариства вивчення доби Просвітництва та Міжнародної асоціації «Двомовний світ» (Безансон, Франція), експерт Європейського Центру сучасних мов Ради Європи в галузі аудіовізуальних методів викладання іноземих мов, Міністерства освіти і науки України.

Активна діячка Української Ради миру. Нагороджена Грамотою Верховної Ради України. Автор більше 140 наукових та науково-методичних праць.

Наукові інтереси

Наукові інтереси: історія французької мови, лінгвопоетика, дискурсологія, теорія комунікації, лінгвопрагматика, семіотика, сучасні технології у викладанні іноземних мов.

Відзнаки та досягнення

• Член Української асоціації викладачів французької мови (з 1994),
• Член Міжнародного товариства вивчення доби Просвітництва (з 1996),
• Експерт Європейського Центру сучасних мов Ради Європи (з 1998),
• Віце-президент Франкофонної Асоціації України (з 2002),
• Президент асоціації «КОРЕ – Україна» (з 2004),
• Президент Ротарі-клубу «Київ-Центр» (2005-2006),
• Член Міжнародної асоціації «Двомовний світ» (з 2006),
• Член журі з перекладу при Посольстві Франції в Україні (2012-2014),
• Грамота Верховної Ради України за заслуги перед Українським народом (2009),
• Подяка Голови ВАК України (2010).

Основні праці

• Лингвистика художественного текста. К., 1988;
• Историческая стилистика французского языка. К., 1990;
• Пророчества Мишеля Нострадамуса. К., 1991 (переклад у співавторстві).
• Словник французько-український / українсько-французький. Ірпінь, 1994;
• Лінгвопоетика французької словесності IX–XVIII ст. К., 1999;
• Болонський процес і реформування вищої освіти Франції (у співав., 2004),
• Франція у Європейському просторі вищої освіти (у співав., 2005),.
• Комунікативні стратегії. Практикум. Ч.1 і 2 (2014).

Посилання

• Вікі Київського університету: стаття «Інститут філології» (коротка біографія)
• Біографія pdf [Архівовано 26 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Валентина Бурбело на сайті Інституту філології Київського університету