uk %D0%91%D1%83%D0%BD%D1%8C %D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE %D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Михайло Федорович Бунь
Михайло Федорович Бунь
	Михайло Бунь, травень 2013 року
Народився	22 серпня 1932; с. Угорники, Станиславівське воєводство, Польська республіка
Помер	3 квітня 2018 (85 років)
Поховання	«Нове кладовище», Бровари
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Троєщина, Київ
Відомий завдяки	політв'язень, громадський та політичний діяч, почесний громадянин Броварів
Alma mater	Львівський лісотехнічний інститут
Головував	Броварський осередок НРУ
Діти	Анастасія
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня «70-річчя створення Української Повстанської Армії» ; «20 років Народному Руху України» ; «Почесний громадянин міста Бровари»
	; ; ;

Миха́йло Фе́дорович Бунь (нар. 22 серпня 1932(19320822), с. Угорники, тепер — у складі міста Івано-Франківська — 3 квітня 2018) — малолітній член ОУНР та УПА, політв'язень, громадський та політичний діяч, колишній голова Броварського осередку Народного Руху України, колишній депутат Броварської районної ради, почесний громадянин міста Бровари.

Біографія

Юнаком, під час Другої світової війни, поширював у рідному селі Угорники агітаційні листівки УПА.

У 1949 році військовий трибунал засудив його до 25 років виправно-трудових таборів, з яких він відсидів 6 років і 8 місяців.

Працював на Мідному руднику Карагандинської області. Після амністії та повернення додому працював слюсарем, електриком.

Закінчив Львівський лісотехнічний інститут.

Працював у «Будбанку» головним інженером відділу капітального будівництва Ясинуватського виконкому Донецької області, начальником кошторисно-договірного відділу Донецького тресту «Сільбуд».

З 1976 року проживав у Броварах Київської області.

Багато років^[коли?] очолював осередок Народного Руху України.

З 2007 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бровари».^[2]

Станом на травень 2013 року проживає у Києві на житловому масиві Вигурівщина-Троєщина.

Помер 3 квітня 2018 року.^[3]