|
Будище (Городнянська міська громада)
Буди́ще — село в Україні, у Городнянській міській громаді Чернігівського району Чернігівській області, Населення — 85 осіб (2006). ГеографіяСело розташоване за 23 км на північно-захід від адміністративного центру громадиі, на березі річки Ягодинка. Найближча залізнична станція на лінії Гомель — Чернігів — Грибова Рудня (15 км) та зупинний пункт Замглай (20 км). ІсторіяТочна дата заснування села Будище не відома, перші записи про жителів села зустрічаються з 1739 року. Згідно зі списком населених пунктів Чернігівської губернії, Городнянського повіту за 1866 рік, за даними 1859 року в селі було 37 дворів, проживало 165 чоловіків і 182 жінки. Статус села Будище отримало в 1886 році після будівництва Преображенської церкви. Прізвища родин старожил села Будище до і після революції 1917 року: Авраменко, Аменьченко, Аніщенко, Башлак, Бізуля, Брезгунов, Висоцький, Горілий, Дрозд, Калошка, Каноненко, Кравченко, Кожем'яко, Куліш, Кучерин, Ланонін, Леоненко, Лешок, Ляшок, Лозовий, Петренко, Розін, Руденок, Смолянченко, Сікун, Слюнко, Скидан, Сизуля, Таран, Третяк, Фазіннов, Чугай, Штаненко, Шученко, Заєць… Після Жовтневого перевороту 1917 року в селі розташовувалося 186 дворів, проживало близько 500 жителів. У своїх господарствах утримувалося 220 коней, близько 400 корів, свиней, багато овець та інших домашніх тварин. Багато жителів села тримали пасіки. У центрі села стояла Преображенська церква, також був паровий млин. У 1930 році, під час примусової колективізації, одним з перших в області в селі був організований колгосп, названий на честь 13 річниці Жовтня. Жителі пережили колективізацію з розкуркуленням, голодом 1933 року, сталінськими репресіями, що забрали багато життів сільчан. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 28 жителів села[1]. Під час Другої світової Війни село перебувало в окупаційній зоні. Після війни селяни в короткі терміни відродили зруйноване господарство і вже в 50-х роках в колгоспі було три автомобілі, хороша молочна ферма, свиноферма, велика пасіка, утримувалися коні, воли, вівці, кури і гуси. У 1958 році колгосп села Будище був розформований і приєднаний до колгоспу «Червоний партизан» сусіднього села Дроздовиця. З цього часу почався занепад. В Будище були знищено багато тваринницьких і сільськогосподарських об'єктів, скасована сільська школа. В 1989 році колгоспне майно і землі села Будище були продані Чернігівському радіозаводу, почалась розруха та занепад. Більшість колгоспних будівель перетворились на руїни. Кримінальна банда, мисливців за старовинними церковними артефактами, пограбувала і спалила Преображенську церкву, тепер залишився тільки фундамент. Нещодавно побудували гарну асфальтову дорогу що підходить до околиці села, у самому селі погано проїзна ґрунтова дорога. В даний час село знаходиться в занепаді, сільськогосподарських робіт не ведеться, там постійно проживають кілька сімей пенсіонерів. З найближчого міста Городня в Будище раз на тиждень їздить автобус. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Городнянської міської громади[2]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городнянського району, село увійшло до складу Чернігівського району[3]. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 103 особи, з яких 37 чоловіків та 66 жінок[4]. За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 85 осіб[5]. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
