Будинок на вулиці Саксаганського, 58

Будинок на вулиці Саксаганського, 58
50°26′15″ пн. ш. 30°30′18″ сх. д.
Тип	будівля
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України і Пам'ятка містобудування України місцевого значення^d
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ
Тип будівлі	прибутковий будинок
Архітектурний стиль	історизм
Архітектор	Зекцер Йосип Абрамович
Відомі мешканці	Клара Брун-Каміонська, Оскар Каміонський, Лев Штейнберг
Адреса	вул. Саксаганського, 58
Будинок на вулиці Саксаганського, 58 (Київ)
Будинок на вулиці Саксаганського, 58 у Вікісховищі

Будинок на вулиці Саксаганського, 58 (також — будинок Каміонського) — житловий будинок у Голосіївському районі Києва, на вулиці Саксаганського. Зведений у 1913—1914 як прибутковий будинок[1], має статус пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення[2].

Історія

Ділянка із житловим будинком, попередником сучасного будинку № 58, належала оперному співакові Оскару Каміонському, який тут і мешкав[3]. У 1913—1914 роках на його замовлення архітектор Йосип Зекцер спорудив на цьому місці шестиповерховий прибутковий будинок[3][4][5][6][7][1].

Після смерті власника, Оскара Каміонського, у 1917 році, будівля перейшла у спадок до його дружини, Клари Брун. У 1919 році, за радянських часів, будівлю націоналізували, втім, удова Каміонського, професор Київської консерваторії, продовжувала проживати у цьому будинку[7][8].

Опис

Будівля стоїть на червоній лінії забудови вулиці Саксаганського, шестиповерхова, цегляна, фарбована (цоколь тинькований)[3]. Перекриття пласкі, двосхилий дах вкритий бляхою. Будівля у плані Т-подібна, у видовженому дворовому крилі, що розташоване перпендикулярно вуличному об'єму, розміщені парадна сходова клітка із ліфтом та двоє чорних сходів[3]. Перший поверх зайнятий торговельними приміщеннями.

Чоловий фасад декорований у стилі історизму з елементами неоампіру[6], має трьохосьову симетричну композицію. Осі підкреслені еркерами на рівні третього—п'ятого поверхів (на рівні шостого завершені балконами), з них центральний має гранчасту форму, бічні еркери заокруглені. У пряслах між еркерами, створюючи плавний перехід, розміщені два ряди гранчастих у плані балконів із кованими решітками. Завершується чоловий фасад фризом із ліпними гірляндами у середній частині площини фасаду, декоративним архівольтом над центральним вікном і наріж­ними акротеріями на флангах; середня частина фасаду додатково акцентована трикут­ним пологим аттиком із ліпним декором у вигляді трьох вінків, з яких станом на початок XXI століття зберігся лиш один. Вікна прямокутні, на першому поверсі — вітринні, на другому поверсі прикрашені декором із меандровим мотивом, в еркерах, на рівні четвертого—п'ятого поверху вікна мають декоративні ліпні геометричні підвіконні вставки. Головний вхід розташований по центральній осі фасаду і має вигляд стилізованого порталу, увінчаного трикутним щипцем, на тлі якого — картуш із маскароном у вигляді жіночої голови. На правому фланзі розташований проїзд на внутрішнє подвір'я[3], за ним у напівповерсі розташоване житлове приміщення — колишня двірницька[9].

Дворовий фасад має спрощений декор; стіни-брандмауери прикрашені вертикальними лопатками та завершені трикутними щипцями, по центральній осі мають смугу невеликих вікон[3].

Видатні мешканці

У квартирі № 18 до своєї смерті у 1917 році мешкав власник будинку, оперний і камерний співак Оскар Каміонський[3]. Разом з ним у цій квартирі проживала його дружина, оперна співачка, солістка Київського міського театру Клара Брун-Каміонська (після смерті чоловіка жила у цій квартирі до 1930-х років)[3].

У 1910-х роках у будинку проживав ди­ригент, композитор, педагог, народний артист СРСР Лев Штейнберг[3].

Галерея

• 
  Декоративний архівольт у фризі

Примітки

1. Малаков, 2009, с. 123.
2. Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 22.11.1982 № 1804
3. Звід, 2004, с. 1119.
4. Гирич, 2018, с. 364.
5. Гирич, 2014, с. 67.
6. Забудова Києва, 2012, с. 485.
7. Кальницкий, 2012, с. 273.
8. Кальницкий, 2012, с. 263.
9. Малаков, 2009, с. 278.

Джерела

• Забудова Києва доби класичного капіталізму або як і коли місто стало європейським / за заг. ред. М. Б. Кальницького, Н. М. Кондель-Пермінової. — К. : ВАРТО, 2012. — 560 с. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2321-21-0.
• Єрофалов Б. Л., Кальницький М., Коваленко Н. Житловий будинок 1913—14, в якому проживали Брун К. І., Каміонський О. І., Штейнберг Л. П. // Київ: Кн. 1, ч. 2: М—С Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — С. 585—1216. — 3900 прим. — ISBN 966-95478-2-2.
• Гирич І. Б. Київ: люди і будинки. — 2-ге. — К. : Либідь, 2018. — 432 с. — ISBN 978-966-06-0704-0.
• Гирич І. Б. Під захистом святого Володимира: Університет та його околиці. — К. : Либідь, 2014. — 80 с. — (Твій Київ) — ISBN 978-966-06-0672-2.
• Малаков Д. Прибуткові будинки Києва. — К. : "Кий", 2009. — 5000 прим. — ISBN 978-966-8825-53-8.
• Кальницкий М. Б. Зодчество и зодчие. — К. : ВАРТО, 2012. — 336 с. — (Киевские истории) — 1500 прим. — ISBN 978-966-2321-22-7.
• Кальницкий М. Б. Еврейские адреса Киева. — К. : «Дух і літера», 2012. — 368 с. — ISBN 978-966-378-222-5.

Портал «Архітектура»   Портал «Київ»