Бугорков Степан Степанович

Бугорков Степан Степанович
Народився27 листопада 1920(1920-11-27)
Кременки, Q4161213?, Ардатовський повіт[d], Нижньогородська губернія, Російська СФРР
Помер17 листопада 1991(1991-11-17)[1] (70 років)
Луганськ, Українська Радянська Соціалістична Республіка
ПохованняГостра могила
Країна СРСР
Діяльністьписьменник, поет
Сфера роботибелетристика[1] і поезія[1]
Alma materКарагандинський педагогічний інститутd (1950)
ЗакладЛуганская правда
Мова творівросійська
ЧленствоСпілка радянських письменників України
ПартіяВКП(б)
ДітиБугорков Сергій Степанович
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня
Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Степан Степанович Бугорко́в (нар. 27 грудня 1920, Кременки — пом. 17 листопада 1991, Луганськ) — російськомовний український радянський письменник і поет; член Спілки письменників України з 1953 року. Батько художника Сергія Бугоркова.

Біографія

Народився 27 грудня 1920 року в селі Кременках (нині Дивеєвський район Нижньогородської області, Росія) в селянській сім'ї[2]. Закінчив Саратовське військово-медичне училище.

Призваний до Червоній армії 7 жовтня 1940 року[3]. Брав участь у німецько-радянській війні. Починав війну старшиною-санінструктором 227-го полку військ НКВС, 1943 року перевівся до редакції газети 52-ї дивізії НКВС. 14 лютого 1943 року, у складі своєї дивізії, брав участь у відвоюванні Ворошиловграду (нині Луганськ). Член ВКП(б) з 1944 року. Демобілізувався у званні капітана.

Після закінчення війни оселився у Ворошилограді[4]. 1950 року заочно закінчив Карагандинський учительський інститут. З 1948 року завідував відділом культури обласної газети «Ворошиловградская правда», довкола якої зібрав літераторів міста й очолював літературне об'єднання до створення у 1965 році Луганської обласної організації Спілки письменників України. Помер у Луганську 17 листопада 1991 року. Похоаваний у Луганську на цвинтарі «Гостра могила» поруч із Владиславом Титовим[4].

Твори

поетичні книги
  • «На переднем крае» (1949);
  • «Мои друзья» (1952);
  • «Горячие сердца» (1958);
  • «Встреча с юностью» (1962);
  • «Голубые расстояния» (1970);
  • «Весенние ливни» (1973);
  • «В борьбе за народное дело» (1977);
  • «Холодная мята» (1980);
збірки оповідань
  • «Девушка у колодца» (1964);
  • «Лесная девушка» (1968);
романи
  • «Солдатки» (1979; 1984);
  • «Жаркое лето» (1989).

Відзнаки

Примітки

  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б Бугорков Степан Степанович / Луганская республиканская универсальная научная библиотека имени Максима Горького. (рос.)
  3. ↑ а б Бугорков Степан Степанович / Память народа.(рос.)
  4. ↑ а б Бугорков Степан Степанович — луганский поэт и прозаик / Республиканский центр детско-юношеского туризма и краєведения [Архівовано 2022-09-24 у Wayback Machine.](рос.)

Література