Бублик Борис Миколайович
Бори́с Микола́йович Бу́блик (*25 січня 1936 — †25 грудня 1999) — український вчений, член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений працівник вищої освіти України[1]. Під його керівництвом сформувалась наукова школа з моделювання і оптимізації, в рамках якої на кафедрі захищена 21 докторська та понад 100 кандидатських дисертацій. ЖиттєписНародився 25 січня 1936 року в селі Клюках Тетіївського району Київської області. В 1958 році закінчив механіко-математичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 1962 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Коливання пластин та пологих оболонок, підкріплених ребрами жорсткості» (науковий керівник член-кореспондент АН України Положій Г. М.). У 1971 році захистив докторську дисертацію на тему «Чисельні методи розв'язування задач теорії коливань пластин та оболонок». Трудову діяльність розпочав з 1962 року, працюючи викладачем на кафедрі математики та математичної фізики. У 1963—1964 роках викладав у Монгольському державному університеті. Після заснування в 1969 році факультету кібернетики очолив нову кафедру моделювання складних систем. З 1977 по 1984 рік був деканом факультету кібернетики. 26 грудня 1979 року став член-кореспондентом НАН України. На радіофізичному факультеті читав нормативний курс «Методи математичної фізики». Помер 25 грудня 1999 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі. Наукова діяльністьОбласть наукових інтересів — чисельно-аналітичні методи дослідження спектральних задач для рівнянь математичної фізики, теорії пружності, теорії пластин і оболонок. Основні одержані наукові результати:
Загалом опублікував більше 112 наукових праць, серед яких монографії:
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia