Бруслина широколиста

Бруслина широколиста
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Бруслиноцвіті (Celastrales)
Родина:	Бруслинові (Celastraceae)
Рід:	Бруслина (Euonymus)
Вид:	E. latifolius
Біноміальна назва
Euonymus latifolius (L.) Mill.

Бруслина широколиста[1] (Euonymus latifolius) — вид квіткових рослин родини бобових (Fabaceae).

Біоморфологічна характеристика

Це голий листопадний кущ чи невелике дерево 2–3, іноді до 6 метрів заввишки. Кора темно-сіра, дрібно борозенчаста, іноді блискуча. Молоді гілочки субчотиригранні чи циліндричні, зазвичай гладкі, злегка зеленуваті чи зеленувато-жовті. Листки від еліптичних до обернено-яйцеподібних, голі, часто загострені, дуже тонко-пилчасті, тьмяно-зелені з обох сторін, з нижньої сторони жовтуватим жилкуванням, 6.5–15 см завдовжки й (3.5)4.5–7 см ушир; листкова ніжка 6–10 мм. Суцвіття 5–15 квіткове. Квітки 5–7.5 мм у діаметрі, 5–4-членні, зеленуваті й блідо-пурпурові. Тичинок 5–4, коротші за чашолистки. Плід (коробочка) ширококрилий, підвісний, майже кулястий, з 5 (рідше 4) частками. Насіння від яйцюватого до еліпсоїдного, коричневе й блискуче на поверхні, 5.5–6.5 × 4–4.5 мм, вкрите помаранчевим арилом. 2n=64[2][3][4][5][6].

Поширення

Росте у Європі (Албанія, Австрія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Чорногорія, Північна Македонія, Румунія, Росія, Словенія, Іспанія, Швейцарія, Україна), північно-західній Африці (Марокко, Алжир), на заході Азії (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Іран, Туреччина (у т. ч. Туреччина в Європі))[7][8]. Зустрічається на схилах пагорбів у чагарниках, серед папоротника та на лісистих скелях. Найчастіше зустрічається на вапняних ґрунтах[9].

В Україні вид росте у лісах, особливо букових, у балках — у гірському Криму, звичайний; розводиться також у садах і парках[10].

Використання

Рослина забезпечує гарну якість деревини та є потенційним комерційним джерелом латексу для помірної зони. Іноді його вирощують як декоративну рослину; має привабливе осіннє листя[11].

Примітки

1. Euonymus latifolius // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
2. Euonymus latifolius. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 21.04.2023. (англ.)
3. Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 399. (англ.)
4. Euonymus latifolius. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 21.04.2023. (нім.)
5. Euonymus latifolius. Tela Botanica. Процитовано 21.04.2023. (фр.)
6. Euonymus latifolius. Flora Vascular. Процитовано 21.04.2023. (ісп.)
7. Euonymus latifolius. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 21.04.2023. (англ.)
8. Euonymus latifolius. Euro+Med Plantbase. Процитовано 21.04.2023. (англ.)
9. Wilson, B. (2018). Euonymus latifolius. The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 21.04.2023. (англ.)
10. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 239.
11. Euonymus latifolius. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 21.04.2023. (англ.)