|
Бруну Алвіш
Бру́ну А́лвіш (порт. Bruno Alves, нар. 27 листопада 1981, Повуа-де-Варзін) — португальський футболіст, що грав на позиції центрального захисника. Виступав за низку європейських клубних команд та збірну Португалії. З червня 2022 року посідає посаду спортивного директора грецьког клубу АЕК (Афіни). Футболіст року в Португалії (2009) та чемпіон Європи (2016). Входить в 10-ку лідерів в історії збірної Португалії за кількістю зіграних матчів, був учасником трьох чемпіонатів світу, трьох чемпіонатів Європи, а також одного Кубка конфедерацій. Клубна кар'єраРозпочав займатись футболом в команді рідного міста «Варзім», а потім потрапив в академію «Порту», за яку виступав до 2002 року. Однак до основної команди не пробився і наступні три сезони поспіль він виступав на правах оренди відповідно за «Фаренсе», «Віторію» з Гімарайнша і грецький «АЕК», куди його запросив Фернанду Сантуш, хороший знайомий Алвіша[1]. 2005 року повернувся до «Порту» і вже за рік, у 2006 році, почав на постійній основі потрапляти до стартового складу його команди. Відіграв за основну команду клубу п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Порту», був основним гравцем захисту команди. Відіграв за клуб з Порту наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. З 2006 по 2009 рік чотири рази поспіль вигравав разом з командою національний чемпіонат Португалії, також тричі ставав володарем Кубка Португалії та двічі Суперкубка країни.  3 серпня 2010 року «Порту» офіційно оголосив про те, що петербурзький «Зеніт» погодив умови про купівлю захисника за 22 мільйони євро[2]. 30 вересня 2010 року в матчі Ліги Європи 2010/11 проти свого колишнього клубу АЕК на 13-й хвилині відкрив рахунок своїм голам за «Зеніт»[3][4]. Всього відіграв за команду 71 матч в національному чемпіонаті і став чемпіоном Росії 2010 року. 5 червня 2013 року було оголошено про те, що португальський захисник покидає «Зеніт». Його новим клубом став турецький «Фенербахче»[5]. З ним він виграв чемпіонат, а також Суперкубок Туреччини. 6 червня 2016 року «Кальярі» оголосив про перехід Бруну Алвіша в італійський клуб. Угода розрахована на 2 роки[6]. 31 травня 2017 року італійський клуб оголосив про відхід Алвіша, а незабаром стало відомо, що він перебрався в шотландський «Рейнджерс»[7][8]. Протягом сезону відіграв за команду з Глазго 20 матчів в національному чемпіонаті. Влітку 2018 року повернувся до Італії, де протягом трьох сезонів захищав кольори «Парми». Завершував ігрову кар'єру в сезоні 2021/22 виступами в Греції за «Аполлон Смірніс». Виступи за збірніПротягом 2001—2004 років залучався до складу молодіжної збірної Португалії. На молодіжному рівні зіграв у 29 офіційних матчах, забив 3 голи. Влітку 2004 року був у складі олімпійської збірної на літніх Олімпійських іграх 2004 року у Греції, де команда Бруну не зуміла вийти з групи, а він зіграв у всіх трьох матчах. У червні 2007 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Португалії в товариській грі проти Кувейту (1:1)[9][10], а наступного року поїхав зі збірною на чемпіонат Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії, де зіграв у одному матчі проти швейцарців (0:2)[11]. Після цього Алвіш був основним гравцем збірної у відборі на чемпіонат світу 2010 року. В матчі проти Албанії (2:1) він забив переможний гол[12], що дозволило Португалії досягти плей-оф. Там, у першій грі проти збірної проти Боснії і Герцеговини він забив єдиний гол у матчі[13]. Другий матч також закінчився мінімальною перемогою португальців, що дозволило їх команді кваліфікуватись на чемпіонат світу 2010 року у ПАР, де Алвес зіграв у всіх чотирьох матчах. Через два роки був основним гравцем і на чемпіонаті Європи 2012 року в Україні та Польщі. Там у півфінальній грі Бруну Алвіш не забив вирішальний післяматчевий пенальті[14], через який Португалія змушена була покинути турнір. Натомість на наступному великому турнірі, чемпіонаті світу 2014 року, Португалія виступила вкрай невдало, не зумівши вийти з групи, а Алвіш зіграв у двох матчах[15]. Найвдалішим для Алвіша став наступний чемпіонат Європи 2016 року у Франції. На цьому турнірі Бруну з командою вперше в історії став чемпіоном Європи, щоправда сам футболіст зіграв на турнірі лише у півфіналі проти Уельсу через пошкодження Пепе[16]. Натомість основним Бруну Алвіш був на Кубоку конфедерацій 2017 року у Росії[17], зігравши у трьох матчах і ставши бронзовим призером турніру. Наступного року він був включений і в заявку збірної на чемпіонат світу 2018 року у Росії[18]. Після мундіалю 2018 року перестав отримувати виклики до національної команди. Всього провів у формі головної команди країни 96 матчів, забивши 11 голів. Статистика виступів Статистика клубних виступів
Статистика виступів за збірну Статистика матчів і голів за збірну —
 Португалія
Титули і досягнення
Особисте життяАлвеш — син бразильського футболіста Вашингтона[it], який виступав у Португалії, і португальської матері, яка працювала швачкою. Обидва брата Бруну, Жералду[en] і Жуліу[en], також є футболістами[1][21]. Дядько Бруну, Жералдо Клеофас Діас Алвес (на прізвисько Жералдо Ассовіадор), був одним з найяскравіших бразильських гравців середини 1970-х років. Встигнувши зіграти до 22 років 7 матчів за національну збірну Бразилії, Жералдо помер під час операції на мигдалинах від анафілактичного шоку у середині 1976 року. Алвеш одружений. Дружина Хут. У пари двоє дітей — син Леонарду і донька Адріана[1]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
