Броненосці типу «Девастейшн»

«Девастейшн», 1896 рік
Проєкт
Назва:	Броненосці типу «Девастейшн»
Будівники:	Royal Dockyard, Portsmouth, Royal Dockyard, Pembroke
Наступник:	HMS Dreadnought (1875)
Будівництво:	1869-1877
У експлуатації:	1873-1905
Заплановано:	2
Побудовано:	2
Віддано на брухт:	2
Основні характеристики
Тип:	Броненосець
Водотоннажність:	9 930 т.
Довжина:	94 м.
Ширина:	18,97 м.
Осадка:	8,13 м.
Двигуни:	два парових двигуни
Швидкість:	13,84 вузли
Дальність плавання:	5 880 морських миль
Екіпаж:	410
Озброєння:	4 x 305-мм гармати1
Бронювання:	Пояс - 216-305 мм Палуба - 51-76 мм Башти - 254-356 мм Рубка - 152-229 мм.

Два британські броненосці типу «Девастейшн» (англ. Devastation-class battleships), побудовані у 1870-ті, HMS Devastation та HMS Thunderer, були першим типом призначених для дій у відкритому морі основних кораблів, які не мали вітрил, та першими, де основне озброєння розміщувалося на палубі, а не у корпусі. Натомість вони були останніми британськими кораблями, де бронею прагнули захистити весь надводний борт.[1]

Історія створення

Кораблі були спроектовані сером Едвардом Рідом, концепція якого полягала у побудові компактних, зручних кораблів середнього розміру, максимально озброєних з хорошою швидкістю, які були спроможні атакувати і знищити противника без особливого ризику пошкоджень від його вогню.

Представники

Назва	Будівник	Закладено	Спущений на воду	Вступив у стрій	Доля
«Девастейшн» HMS Devastation	Portsmouth Dockyard	12 листопада 1869 року	12 липня 1871 року	19 квітня 1873 року	Зданий на злам у 1907 році
«Тандерер» HMS Thunderer	Pembroke Dockyard	26 червня 1869 року	25 березня 1872 року	26 травня 1877 року	Зданий на злам у 1909 році

Служба

Кораблі, які спочатку розглядалися як морехідні брустверні монітори, були перекласифіковані як баштові кораблі 2-го класу в 1886 році і, нарешті, до 1900 -х років як лінійні кораблі 2 -го класу.[2] Обидва кораблі під час своєї кар'єри служили у водах метрополії та Середземномор'ї. Концепція кораблів була вкрай критично сприйнята британською пресою і коштувала серу Едварду Ріду його посади головного конструктора ВМС. Однак кораблі виявилися досить морехідними та позитивно оцінені їх екіпажами[3]. Обидва були модернізовані в 1891 році і наступні десять років провели як кораблі охорони порту або в резерві, з якого виводилися лише для щорічних літніх маневрів.

Їхній вік (HMS Devastation 32 роки, а HMS Thunderer — 28 років на службі) призвів до виключення зі складу флоту у 1905 році. У 1908 році перший, а в 1909 - другий корабель були утилізовані.

Примітки

1. Brown, D. K. (1997). Warrior to dreadnought : warship development, 1860-1905 (англійська) . London: Chatham Pub. с. 59—70. ISBN 1-86176-022-1. OCLC 37334266. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 9 серпня 2021.
2. 1847-1929., Eardley-Wilmot, Sydney Marow, Sir, (1908). The British Navy, past and present : With lists showing strength of H.M. Fleet in all classes of ships (англійська) . The Navy League. с. 99. OCLC 1029670001.
3. 1865-1916., Jane, Fred T. (Frederick Thomas), (2011). The British battle fleet : its inception and growth throughout the centuries to the present day (англійська) . Barnes & Noble. с. 312. ISBN 978-1-4114-5607-5. OCLC 828934695.