Бригітта Гельм
Бригі́тта Гельм (нім. Brigitte Helm, справжнє ім'я Бригі́тта Є́ва Гізе́ла Шиттенге́льм (Brigitte Eva Gisela Schittenhelm; 17 березня 1899, Берлін, Німецька імперія — 11 червня 1996, Аскона, Швейцарія) — німецька акторка, яка стала відомою завдяки виконанню ролі Марії у фільмі Фріца Ланга «Метрополіс» (1927). ЖиттєписБригітта Єва Гізела Шиттенгельм народилася в сім'ї прусського офіцера; втратила батька коли їй було чотири роки. У 1916—1924 роках навчалася в притулку в Верфтпфуле в Бранденрурзі і виступала на сцені шкільного театру. У 1920-му знялася замість сестри Гайді в одному культурфільмі. У 1924 році мати послала режисерові Фріцові Лангу її світлину, а той запросив її на проби, і абсолютно невідома акторка була затверджена на подвійну жіночу роль в «Метрополісі» — Марії і робота-Лжемарії. Після цього кіностудія UFA запропонувала їй десятирічний контракт. За час дії контракту Бригітта Гельм зіграла у трьох десятках фільмів — переважно граючи головні ролі. Спочатку це були майже виключно ролі «жінок-вамп», проте згодом акторка добилася розширення свого амплуа. Серед фільмів за її участю найвідоміші постановки Георга Пабста «Кохання Жанни Ней» (Die Liebe der Jeanne Ney, 1927, за романом Іллі Еренбурга) і «Неправдивий шлях» (Abwege, 1928), фільм Генріка Галеєна «Альрауне» (1928) і його звуковий ремейк 1930 року Ріхарда Освальда, фільм Марселя Л'Ерб'є «Гроші» (L'Argent, 1928). З появою звукового кіно Бригітта Гельм продовжувала успішно зніматися, причому іноді грала відразу в декількох іншомовних версіях фільмів — наприклад, в німецькому і французькому варіантах фільму «Глорія» (Gloria, 1931); німецькому, французькому і англійському варіантах фільму Пабста «Атлантида» (нім. Die Herrin von Atlantis, фр. L'Atlantide, англ. The Lost Atlantis, 1932) та інших. Режисер Джеймс Вейл мав намір залучити акторку до роботи у фільмі «Наречена Франкенштейна», але з низки причин домовитися не вдалося. Після приходу до влади в Німеччині нацистів Бригітті Гельм було пред'явлено звинувачення в «расовому забрудненні нації» на тій основі, що вона перебувала у шлюбі з промисловцем-євреєм Гуго Кунгаймом[6]. Акторка в 1935 році емігрувала до Швейцарії, де мешкала зі своїм чоловіком та народила чотирьох дітей. Вона ніколи більше не знімалася в кіно і категорично відмовлялася давати інтерв'ю, якщо запитання зачіпали її кінематографічну кар'єру. У 1968 році Бригітта Гельм була відзначена почесною національною премією «Deutscher Filmpreis» за видатні заслуги перед німецьким кінематографом. Бригітта Гельм померла 11 червня 1996 в Асконі (Швейцарія) і була похована на місцевому кладовищі. Фільмографія (вибіркова)
Визнання
Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia