У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Братченко .
Іван Іович Братченко (1914 (1914 ) , селище Комишуваха , тепер Запорізького району Запорізької області — 1 лютого 1996 , місто Київ ) — український радянський політичний діяч, міністр автомобільного транспорту і шосейних доріг УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1961—1971 роках.
Біографія
Освіта вища.
У грудні 1938 — лютому 1941 року — служба у Червоній армії .
З червня 1941 року — у Червоній армії , учасник радянсько-німецької війни. Служив начальником планово-виробничого відділу 1-го рухомого танко-агрегатно-ремонтного заводу Бронетанкових і Механізованих військ 2-го Прибалтійського фронту.
Могила Івана Братченка, Байкове кладовище
Член ВКП(б) з 1944 року.
Потім — на господарській роботі. Працював керівником автомобільного управління комбінату «Артемвугілля» Сталінської області.
29 травня 1961 — 26 листопада 1968 року — міністр автомобільного транспорту і шосейних доріг Української РСР.
26 листопада 1968 — 1 квітня 1970 року — міністр автомобільного транспорту Української РСР.
Потім — на пенсії. Помер 1 лютого 1996 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.4165139° пн. ш. 30.5014361° сх. д. / 50.4165139; 30.5014361 ).
Звання
Нагороди
Посилання