Станом на 1886 рік у містечку, центрі Братолюбівської волостіОлександрійського повітуХерсонської губернії, мешкало 220 осіб, налічувалось 33 дворових господарства, існувала станова квартира 3-го стану, Свято-Духівська православна церква, церковно-приходська школа, відкрита у 1862 році[1], єврейська синагога, 18 лавок, 2 постоялих двори, винний погріб, відбувалось 7 ярмарків на рік: Явдохин, Провідний, Троїцький, Маковіївський, Покровський, Козьмо-Дем'янський, Миколаївський (6 грудня)[2]. За 22 версти — залізнична станція, готель.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 992 особи, з яких 450 чоловіків та 542 жінки.[3]
Бєлоярцев Михайло Володимирович (1882—1959) — багаторічний завідувач братолюбівською земською, згодом сільською лікарнею, заслужений лікар України.
Бурейко Георгій Семенович (1932—2017) — заслужений журналіст України, з 19 по 2000 р.р. — головний редактор газети «Зоря» (Дніпропетровськ), голова правління Дніпропетровської організації СЖУ (1977—1990).
Давидов Микола Львович (*1856 — †1930) — юрист, мировий суддя Братолюбівки протягом 30 років, дендролог, садівник, засновник парку «Веселі Боковеньки».
Мержанов Федір Миколайович (21.04.1891 -) - нар. в Братолюбівці. Автор спогадів про Олександрію за період з 1895 р. до так зв. революції. Один з ініціаторів і засновників Олександрійського краєзнавчого музею, до фондів якого передав фотографії, документи, газети, «Журнали засідань» Олександрійського повітового земства, книги ХІХ — ХХ ст.
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)