Боярська Єлизавета Михайлівна

Єлизавета Боярська
рос. Елизавета Михайловна Боярская
Ім'я при народженні	Єлизавета Михайлівна Боярська(рос. Елизавета Михайловна Боярская)
Народилася	20 грудня 1985(1985-12-20)[1][2] (39 років)  Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство	Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв (2007)
Роки діяльності	2001 — дотепер
У шлюбі з	Матвєєв Максим Олександрович
Діти	Андрій (2012), Григорій (2018)
Батьки	Боярський Михайло Сергійович  Луппіан Лариса Регінальдівна
Брати / сестри	Боярський Сергій Михайлович^d
IMDb	ID 1799184
Нагороди та премії
Золотий софіт^d Премія «ТрІумф»
[3] bojarskaja.ru/[3]
Єлизавета Боярська у Вікісховищі

Єлизаве́та Миха́йлівна Боя́рська (нар. 20 грудня 1985, Ленінград, РРФСР, СРСР) — російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка Російської Федерації (2018).

Фігурантка бази даних центру «Миротворець» (участь у зйомках фільму «Анна Кареніна» на території окупованому РФ Криму, 2017 р.)[4] В лютому 2022 року виступила проти російського вторгнення в Україну[5].

Біографія

Народилась 20 грудня 1985 року в Ленінграді (Нині в Санкт-Петербурзі) в сім'ї акторів Донька Михайла Боярського і Лариси Луппіан. Сестра Сергія Боярського.

В дитинстві не виявляла акторських здібностей. 13 років присвятила заняттям танцями (класичними та джазовими). У підлітковому віці закінчила модельну школу. У загальноосвітній школі вчилася посередньо, але за останні кілька років навчання все надолужила за рахунок занять з репетиторами. Завдяки цьому опанувала дві іноземні мови — англійську і німецьку. У випускному класі вирішила вступати на відділення «піар» факультету журналістики Санкт-Петербурзького державного університету. Провчившись деякий час на підготовчих курсах, зрозуміла, що до спеціальності в неї більше немає інтересу.

Відвідавши відкриття навчального театру «На Моховій» і кілька вистав Театру ім. Ленсовєта, вирішила вступати до театрального інституту. Як пізніше згадувала, батьки не відмовляли її від подібного вибору, але попередили «про всі підводні течії».

За кілька місяців підготувалася до вступу в Санкт-Петербурзьку державну академію театрального мистецтва. Вступила на курс до Льва Абрамовича Додіна. Отримувала Президентську стипендію. Закінчила СПбГАТІ у 2007 році.

Особисте життя

28 липня 2010 року в ході скромної цивільної процедури в загсі № 2 на Фурштатській одружилася з актором Максимом Матвєєвим, відомим за фільмом «Стиляги»[6]. 7 квітня 2012 року народила сина Андрія[7].

Вибрана фільмографія

Кіно

Рік	Фільм	Оригінальна назва	Роль
2004	Бункер	нім. Der Untergang	Ерна Флегель
2006	Парк радянського періоду	рос. Парк советского периода	Альона Волкова
2006	Грозові ворота	рос. Грозовые ворота	Саша (озвучування: Тетяна Арнтгольц)
2007	Іронія долі. Продовження	рос. Ирония судьбы. Продолжение	Надія Іполитівна
2008	Адмірал	рос. Адмиралъ	Ганна Тімірьова
2012	Матч	рос. Матч	Анна Шевцова
2012	З новим роком, мами!	рос. С новым годом, мамы!	Ксенія
2013	Звичка розлучатися	рос. Привычка расставаться	Світлана
2016	Вовки та вівці: ме-е-е-га перетворення	рос. Волки и овцы: бе-е-е-зумное превращение	Б'янка
2018	Ніхто	NO-ONE	Зіна

Телебачення

Рік початку участі	Рік закінчення участі	Серіал	Оригінальна назва	Роль	Кількість серій
		Убивча сила	рос. Убойная сила

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312
2. ČSFD — 2001.
   d:Track:Q3561957
3. Елизавета Боярская — биография — российские актрисы — Кино-Театр. РУ. Архів оригіналу за 10 травня 2012. Процитовано 6 травня 2012.
4. Центр «Миротворець»: Боярська Єлизавета Михайлівна
5. «Нет нормальных людей, поддерживающих это»: кто из мировых и отечественных знаменитостей выступил против войны - Росбалт. web.archive.org. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 13 липня 2023. [Архівовано 2022-02-25 у Wayback Machine.]
6. LifeNews от 28.07.2010. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 6 травня 2012.
7. Елена Ливси. (8 квітня 2012). Лиза Боярская родила сына (російською) . Комсомольская Правда в Украине. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 8 квітня 2012. [Архівовано 2012-06-05 у Wayback Machine.]

Джерела