Бондарович Анатолій Мартинович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Бондарович.
Бондарович Анатолій Мартинович
Народження15 липня 1892(1892-07-15)
Рогізне, Сумський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть19 січня 1975(1975-01-19) (82 роки)
 Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР
Жанрпейзаж
НавчанняХарківське державне художнє училище
Діяльністьхудожник
ВчительФедоров Митрофан Семенович, Пестриков Михайло Родіонович і Беркос Михайло Андрійович
ЧленСпілка радянських художників України

Анато́лій Марти́нович Бондаро́вич (15 липня 1892, Рогізне — 19 січня 1975, Київ) — український радянський художник; член художнього об'єднання «ІзоГарт» у 1922—1923 роках; Асоціації художників Червоної України з 1928 року, Спілки радянських художників Узбекистану у 1933—1945 роках та Спілки радянських художників України з 1945 року. Онук художника-кріпака О. Полив'яного.

Життєпис

Народився 3 [15] липня 1892(18920715) року в селі Рогізному Сумського повіту Харківської губернії Російської імперії (нині селище Сумського району Сумської області України). 1910 року закінчив комерційне училище у Харкові. Протягом 1911—1914 років навчався в Харківському художньому училищі, був учнем Михайла Беркоса, Михайла Пестрикова, Митрофана Федорова, Костянтина Пинеєва. Одночасно, у 1912—1913 роках, вчився у художній студії Е. Штейнбернга і М. Загогнова у Харкові. Під час першої світової війни та громадянської війни був військовим топографом.

У 1918—1919 роках навчався в художньому цеху «Союз мистецтв», а у 1920 році у студії Головполітосвіти Наркомату освіти УСРР у Харкові. Творчу діяльність розпочав у Першому радянському театрі (малював плакати) та Будинку актора у Харкові. У 1920-х роках працював у майстерні художньої агітації Головполітосвіти Наркомату освіти УСРР (оформлював радянські свята та республіканські з'їзди), ілюстрував книжкові видавництва «Молодий більшовик», «Книгоспілка», «Рух», Державне видавництво України, Державне видавниче об'єднання України та інші, а також журнали «Червоний перець», «Всесвіт», «Жовтеня» (був художнім редактором), «Мир», «Червоні квіти», «Тук-тук» (був художнім редактором), «Нова громада», «Декада», «Весела бригада», «Піонерія», «Знання та праця», «Октябрьские всходы»; малював для Всеукраїнського фотокіноуправління, «Книгоспілки» і Державного видавничого об'єднання України кіноплакати і політичні плакати. У 1927—1929 роках — керівник-консультант художньої частини журналу «УЖ».

У 1931—1932 роках мешкав у Москві, працював художником журналу «30 дней». З 1933 по 1945 рік жив у Ташкенті. Працював завідувачем художнього сектора газети «Узбекистанська правда», художником сатиричного журналу «Муштум», очолював художній відділ газети «Узбекистанська правда», у 1934—1935 роках викладав у Ташкентському художньому училищі, був заступником директора з навчальної роботи.

З 1945 року жив у Києві. Протягом 1948—1947 років викладав у Київському училищі прикладного мистецтва. Жив у Києві в будинку на провулку Івана Мар'яненка, № 14, квартира № 19. Помер У Києві 19 січня 1975 року.

Творчість

Працював у галухі станкового живопису (писав пейзажі) та книжкової графіки. Серед робіт:

кіноплакати
  • «Ім'я їй женщина» (1920-ті);
  • «Фатальні листи» (1922);
  • «Нібелунги» (1925);
  • «Люди й маски» (1926);
  • «Микола Джеря» (1926);
  • «Ради скарбів» (1926);
  • «Шляхи життя» (1926);
  • «Робіг Гуд» (1927);
плакати
  • «Одноосібники, незаможники, середняки. За прикладом колгоспів здавайте лишки хліба державі, своєчасно виконуйте вимогу контрактації» (1930);
  • «Селянко. Пролетарська держава закликає тебе до активної участі в хлібозаготівці» (1930);
живопис
  • «Старий Ташкент» (1936);
  • «Новий Ташкент» (1936);
  • «В Бухарі на Регістані» (1937);
  • «Ранок в новому Ташкенті» (1940);
  • «Вечір на Дніпрі» (1946);
  • «Задніпровські далі» (1947);
  • «Рибне місце» (1949);
  • «Ірпінський краєвид» (1952);
  • «Осінній мотив» (1952);
  • «Весняний пейзаж» (1952);
  • «Осінь на дачі» (1954);
  • «Біля пам'ятника Ватутіну» (1956);
  • «Пам'ятник Щорсу» (1961);
  • «Осінь на лісовому озері» (1963).

Оформлював книги для київських та харківських видавництв:

обкладинка книги «Подорож до землі невідомої»

Брав участь у виставках з 1926 року, всеукраїнських — з 1927 року, зокрема[1]:

  • 1926—1927 — виставка кіноплакату в Харкові «Художник сьогодні»;
  • 1929 — виставка української художньої графіки в Харкові;
  • 1938 — виставка «Живопис, графіка, театр, народні майстри» в Ташкенті;
  • 1936, 1940 та 1943 — художні виставки Узбецької РСР;
  • 1951 та 1953 — республіканські художні виставки УРСР;
  • 1951 — виставка образотворчого мистецтва УРСР до декади українського мистецтва та літератури в Москві;
  • 1955 — обласна художня виставка в Києві, присвяченій 300-річчю «возз'єднання» України з Росією.

Роботи художника зберігаються в багатьох зібраннях, зокрема в Національному художньому музеї України, Державному музеї мистецтв Узбекистану.

В архіві відділу образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського зберігаються особисті документи художника (посвідчення, довідки), оригінали його творів (плакати), а також проілюстровані ним журнали і книги.

Примітки

  1. ↑ Бондарович Анатолий Мартынович / Инсестиции в искусство. [Архівовано 6 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Література