Федоров Митрофан Семенович |
---|
рос. Фёдоров Митрофан Семёнович |
---|
|
|
Народження | 18 (30) травня 1870 Ситникове (Воронезька область), Q4466879?, Кам'янський район |
---|
Смерть | 1942 |
---|
| Ленінград, РРФСР, СРСР |
---|
Країна | Російська імперія СРСР |
---|
Жанр | портрет , пейзаж і жанрове малярство |
---|
Навчання | Воронезька духовна семінарія (1891) і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1901) |
---|
Діяльність | художник |
---|
Вчитель | Рєпін Ілля Юхимович і Мате Василь Васильович |
---|
Відомі учні | Світличний Єфрем Павлович , Меліхов Георгій Степанович , Томенко Григорій Олексійович , Аверін Всеволод Григорович , Віхтинський Віктор Іванович , Сліпченко Микола Степанович , Пащенко Марія Пилипівна , Бланк Мойсей Абрамович , Добронравов Михайло Миколайович , Каплан Лев Борисович і Калашников Микола Михайлович |
---|
Працівник | Харківське державне художнє училище , Харківський художній інститут і Петербурзька академія мистецтв |
---|
|
|
|
|
|
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Федоров.
Митрофан Семенович Фе́доров (рос. Митрофан Семёнович Фёдоров; 30 травня 1870, Ситникове — 1942, Ленінград) — український і російський живописець і педагог.
Біографія
Народився 18 [30] травня 1870(18700530) року на слободі Ситниковій Острогожського повіту Воронезької губернії Російської імперії (нині хутір у Кам'янському районі Воронезької області Російської Федерації). Образотвочому мистецтву у 1889 році навчався у Лева Соловйова. 1891 року закінчив Воронезьку духовну семінарію. Упродовж 1894—1901 років навчався в Петербурзькій академії мистецтв, де вивчав живопис у Іллі Рєпіна, гравюру по дереву та на міді у Василя Мате. Дипломна робота — картина «Юродива». Після закінчення навчання стажувався у Італії і Німеччині.
Був одним із організаторів Харківського художнього училища, де і викладав протягом 1902—1913 років. У 1921—1924 роках працював у Харківському художньому технікумі, у 1925—1934 роках — у Харківському художньому інституту. Серед його учнів художники Єфрем Світличний, Георгій Меліхов, Григорій Томенко.
У 1934—1937 роках працював викладачем у Всеросійські академії мистецтв у Ленінграді. Помер в блокадному Ленінграді у 1942 році.
Творчість
Працював у жанрі тематичної картини, пейзажу, портрета. Серед робіт:
- «Юродива» (1901, Ульянівський художній музей);
- «Селянка» (1902);
- «Автопортрет» (1904, Острозький краєзнавчий музей);
- «Тиша» (1908);
- «Портрет художниці М. Шевченко» (близько 1911),
- «Полишені гнізда» (1914, Воронезький художній музей);
- «Портрет солдата» (1923);
- «Портрет О. Барміна» (1926);
- «Портрет професора I. Миклашевського» (1929));
- «Місячна ніч у Донбасі» (1933);
- «Осінній етюд» (1940);
- «У парку» (1940).
Картини художника зберігаються у Харківському художньому музеї українського образотворчого мистецтва, Національному художньому музеї України у Києві.
Література