Болото (політика)

Болото — у політичному лексиконі, характеристика нерішучих, невизначених політичних сил, груп, партій, політичних лідерів. Часто застосовується для саркастичної характеристики політичного центру. Ліві, праві та «болото».

Історія

Болото, Рівнина(фр. Marais; Plaine) — назва групи депутатів, що становила більшість у Конвенті в період Великої французької революції. Болото утримувало нейтралітет, а в головних питаннях йшло за тією з політичних сил, яка на даний момент була сильнішою. Найвизначнішими представниками Болота були Емманюель Жозеф Сьейес, Антуан Тібодо, Поль Баррас. Спочатку Болото підтримувало в Конвенті жирондистів, потім якобінців, а в період розколу якобінського блоку (березень 1794 року) робесп'єристів. За термідоріанського перевороту 27-28 липня 1794 року Болото перейшло на бік контрреволюційних змовників. Депутати Болота користувалися великим впливом в термідоріанському Конвенті. Назва «Болото» закріпилося в подальшому за політичними угрупованнями, поведінка яких характеризується нерішучістю, прагненням ухилитися від боротьби.

Література

• Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник. — Львів: Астролябія. — 2005. — 488 с.
• Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс. — 2004. — 528 с.
• Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного. — К.: Арістей. — 2006. — 432 с.