Болотне (Новосибірська область)

місто Болотне
рос. Болотное
Герб Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Новосибірська область
Муніципальний район	Болотнинський район
Код ЗКАТУ:	50206501000
Код ЗКТМО:	50606101001
Основні дані
Час заснування	1805
Статус міста	1943
Населення	15 931
Площа	59 км²
Густота населення	270 02 осіб/км²
Поштові індекси	633340, 633343
Телефонний код	+7 38349
Географічні координати:	55°40′00″ пн. ш. 84°24′00″ сх. д.
Часовий пояс	UTC+5
Вебсторінка	bolotnoecity.nso.ru
Мапа
Болотне Болотне
Болотне у Вікісховищі

Болотне — місто в Росії, адміністративний центр Болотнинського району Новосибірської області.

Населення — 15 931 чол. (2015). Місто розташоване на південному сході Західно-Сибірської рівнини, на кордоні з Кемеровською областю, за 126 км на північний схід від Новосибірська (по залізниці — 123 км).

У місті розташовані залізнична станція Болотна, підприємства залізничного транспорту, хлібокомбінат, швейна фабрика, виробництво будматеріалів, гофротарний завод.

Глава муніципального утворення — Олег Валерійович Корольов.

Історія

Болотне виникло в 1805 році як ямщицька станція на Московсько-Сибірському тракті, отримало свою назву від назви річки Болотної, за іншою версією, на прізвище засновників — ямщиків Болотникових. Зростанню села Болотне на початку XIX століття сприяла та обставина, що саме на цій станції від Московсько-Сибірського тракту відходив Барнаульський тракт, що з'єднував Томськ і Барнаул. У 1849 році в Болотному налічувалося 100 будинків, проживало близько 400 жителів, були церква, поштова станція, етап, лавки. У 1863 році при Болотнинській церкві була відкрита церковно-приходська школа, діяла до 1917 року, село Болотне — адміністративний центр Болотнинської волості Томського повіту.

У 1921 році, при виділенні Новомиколаївської губернії зі складу Томської губернії, село-станція Болотне і Болотнинська волость залишаються у складі Томського повіту Томської губернії[1].

У 1925 році в Західному Сибіру розформовуються колишні губернії і області, створюється єдиний Сибірський край з адміністративним центром в Новосибірську. Болотне стає районним центром Болотнинському районі Томського округу Сибірського краю. З 1937 року район у складі новоствореної Новосибірської області.

Населення

Чисельність населення

1931[2]	1959[3]	1967[2]	1970[4]	1979[5]	1989[6]	1992[2]
7800	↗26 762	↘22 000	↘21 890	↘20 838	↘20 006	↗20 200
1996[2]	1998[2]	2000[2]	2001[2]	2002[7]	2003[2]	2005[2]
↗20 700	↘20 400	↘19 600	↘19 100	↘18 170	↗18 200	↘17 600
2006[2]	2007[8]	2008[9]	2009[10]	2010[2]	2011[2]	2012[11]
↘17 500	↘17 329	↘17 200	↘17 046	↘16 570	↗16 600	↘16 348
2013[12]	2014[13]	2015[14]	2016[15]	2017[16]
↘16 202	↘16 105	↘15 931	↘15 739	↘15 629

Примітки

1. Архіви Росії. Адміністративно-територіальний поділ Томської губернії. Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано 25 листопада 2015. [Архівовано 2012-09-22 у Wayback Machine.]
2. Народная энциклопедия «Мой город». Болотное
3. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
4. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
5. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
6. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
7. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
8. Реестр населённых пунктов Новосибирской области (подготовлен департаментом организации управления администрации Новосибирской области). Газета «Советская Сибирь», № 146, 31 июля 2007 года. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015.
9. Города Новосибирской области (число жителей - оценка на 1 января 2008 года, тысяч человек). Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 23 травня 2016.
10. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
11. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
12. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
13. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
14. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
15. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
16. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.