Болетові

Болетові
Білий гриб (Boletus edulis)
Білий гриб (Boletus edulis)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Родина: Болетові (Boletaceae)
Chevall. (1828)
Типовий рід
Boletus
Fr. (1821)
Роди

Дивитись текст

Синоніми
Octavianiaceae Locq. ex Pegler & T.W.K.Young (1979)


Boletellaceae Jülich (1981)
Chamonixiaceae Jülich (1981)
Hapalopilaceae Jülich (1982)

Посилання
Вікісховище: Category:Boletaceae
Віківиди: Boletaceae
EOL: 5960
ITIS: 623904
NCBI: 5368
MB: 80523
IF: 80523

Болетові (Boletaceae) — родина базидіомікотових грибів порядку болетальних (Boletales). Ростуть болетові гриби найчастіше на ґрунті в лісах, рідше в тундрі, на деревині і як паразити на інших грибах. Плодові тіла більшості болетових грибів їстівні, і їх вживають у їжу.

Опис

Плодові тіла болетових грибів у морфологічному відношенні досить одноманітні. Всі вони не тільки однорічні, а й ефемерні, ростуть всього кілька діб, м'ясисті, складаються з капелюшка та центральної, рідше ексцентричної ніжки. Поверхня капелюшка може бути гладкою, хвилястою, зморшкуватою, сухою або вологою. Внизу капелюшка міститься трубчастий гіменофор, що зазвичай легко відокремлюється від тканини капелюшка, відкритий з самого початку розвитку або рідше закритий.

Пори трубочок правильної, округлої форми, іноді незграбні. Споровий порошок жовтуватий, жовтувато-зелений, жовто-коричневий, оливково-коричневий, оливковий, вохряно-жовтий, рожевий, червонуватий або бурий.

Поширення

Представники родини поширені по всіх континентах, окрім Антарктиди. Переважна більшість виростає в лісах помірних широт Євразії та Північної Америки. Невелике число видів зустрічається в арктичній тундрі.

Використання

Плодові тіла більшості видів болетових грибів їстівні для людини. Найвідоміший і цінний представник болетових грибів — це білий гриб, далі по цінності йдуть підосичник, підберезовик, маслюк, моховик та ін.

Отруйних в прямому сенсі серед болетових грибів немає. Деякі види бувають неїстівні внаслідок неприємного смаку і запаху. Бувають випадки отруєння старими грибами і грибами, зібраними поблизу великих заводів, у передмістях великих міст, уздовж автомагістралей.

Класифікація

Рід містить 787 видів у 35 родах[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]:

Рід Автор  Рік # к-сть видів Поширення
Afroboletus Pegler & T.W.K.Young 1981 7 тропічна Африка
Aureoboletus Pouzar 1957 5 широко поширений
Australopilus[11] Halling & Fechner 2012 1 Австралія
Austroboletus Wolfe 1980 ~30 Америка, Австралазія
Boletellus Murrill 1909 ~50 широко поширений
Boletochaete Singer 1944 3 Африка, Пд.-Сх.Азія
Boletus Fr. 1821 ~300 широко поширений
Borofutus[12] Hosen & Zhu L.Yang 2012 1 Бангладеш
Bothia Halling, T.J.Baroni, & Binder 2007 1 Північна Америка
Buchwaldoboletus Pilát 1962 3 Європа, Австралія
Butyriboletus[13] D.Arora & J.L. Frank 2014 18 широко поширений
Chalciporus Bataille 1908 25 широко поширений
Chamonixia Rolland 1899 8 широко поширений
Corneroboletus[14] N.K.Zeng & Zhu L.Yang 2012 1 Сінгапур; Малайзія; Китай
Fistulinella Henn. 1901 15 пантропічний
Gastroboletus Lohwag 1962 13 широко поширений
Gastroleccinum Thiers 1989 1 Північна Америка
Harrya[11] Halling, Nuhn & Osmundson 2012 2 Азія, Пн. та Ц.Америка
Heimioporus E.Horak 2004 ~15 широко поширений
Heliogaster[15] (Kobayasi) Orihara & Iwase 2010 1 Японія
Hemileccinum[16] Šutara 2008 2
Leccinellum Bresinsky & Manfr. Binder 2003 10 широко поширений
Leccinum Gray 1821 ~75 широко поширений
Mycoamaranthus Castellano, Trappe & Malajczuk 1992 3 Австралазія; Африка, Пд.-Сх.Азія
Notholepiota E.Horak 1971 1-2 Європа, Нова Зеландія
Octaviania Vittad. 1831 15 широко поширений
Paxillogaster E.Horak 1966 1 Південна Америка
Phylloboletellus Singer 1952 1 Центральна та Південна Америка
Phyllobolites Singer 1942 1 Південна Америка
Phylloporus Quel. 1888 ~50 широко поширений
Pseudoboletus Šutara 1991 2 північні помірні райони
Pulveroboletus Murrill 1909 25 широко поширений
Retiboletus Manfr. Binder & Bresinksy 2002 5 північні помірні райони
Rhodactina Pegler & T.W.K.Young 1989 1 Індія
Rossbeevera[6] T.Lebel & Orihara 2011 9 Азія, Австралія
Royoungia Castellano, Trappe & Malajczuk 1992 1 Австралія
Setogyroporus Heinem. & Rammeloo 1999 1 тропічна Африка
Singeromyces M.M.Moser 1966 1 Аргентина
Sinoboletus M.Zang 1992 10 Китай
Solioccasus[17] Trappe, Osmundson, Manfr.Binder, Castellano & Halling 2013 1 Австралазія
Spongiforma[18] Desjardin, Manf. Binder, Roekring & Flegel 2009 2 Таїланд; Малайзія
Strobilomyces Berk. 1851 ~20 широко поширений
Sutorius[19] Halling, Nuhn & Fechner 2012 3 широко поширений
Tubosaeta E.Horak 1967 5 Африка; Азія
Tylopilus P.Karst 1881 ~75 широко поширений
Veloporphyrellus L.D.Gómez & Singer 1984 1 Центральна Америка
Wakefieldia Corner & Hawker 1952 2 Азія; Європа
Xanthoconium Singer 1944 7 широко поширений
Xerocomellus[16] Šutara 2008 12 Пн.,Пд.Америка, Європа
Xerocomus[16] Quel 1887 >20 широко поширений
Zangia[7] Yan C.Li & Zhu L.Yang 2011 6 Китай

Примітки

  1. ↑ Benjamin DR. (1995). Red-pored boletes. Mushrooms: poisons and panaceas—A Handbook for Naturalists, Mycologists and Physicians. New York, New York: WH Freeman and Company. с. 359—60.
  2. ↑ Carluccio A. (2003). The Complete Mushroom Book. London, UK: Quadrille. ISBN 978-1-84400-040-1.
  3. ↑ Chevallier FF. (1826). Flore Générale des Environs de Paris (French) . 1: 248.
  4. ↑ Corner EJH. (1972). Boletus in Malaysia. Government Printing Office/Botanic Gardens, Singapore. OCLC 668353.
  5. ↑ Binder M, Hibbett DS. (2006). Molecular systematics and biological diversification of Boletales. Mycologia. 98 (6): 971—81. doi:10.3852/mycologia.98.6.971. PMID 17486973.
  6. ↑ а б Lebel T, Orihara T, Maekawa N. (2012). Erratum to: The sequestrate genus Rossbeevera T.Lebel & Orihara gen. nov. (Boletaceae) from Australasia and Japan: new species and new combinations. Fungal Diversity. 52: 1—73. doi:10.1007/s13225-011-0118-9.
  7. ↑ а б Li YC, Feng B, Yang ZL. (2011). Zangia, a new genus of Boletaceae supported by molecular and morphological evidence. Fungal Diversity. 49: 125—43. doi:10.1007/s13225-011-0096-y.
  8. ↑ Matsuura M, Yamada M, Saikawa Y, Miyairi K, Okuno T, Konno K, Uenishi J, Hashimoto K, Nakata M. (2007). Bolevenine, a toxic protein from the Japanese toadstool Boletus venenatus. Phytochemistry. 68 (56): 893—98. doi:10.1016/j.phytochem.2006.11.037.
  9. ↑ Nelson SF. (2010). Bluing components and other pigments of Boletes (PDF). Fungi. 3 (4): 11—14. Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2016. Процитовано 22 липня 2014.
  10. ↑ Singer R. (1986). The Agaricales in Modern Taxonomy (вид. 4th). Königstein im Taunus, Germany: Koeltz Scientific Books. ISBN 3-87429-254-1.
  11. ↑ а б Halling RE, Nuhn, Osmundson T, Fechner N, Trappe JM, Soytong K, Arora D, Hibbett DS, Binder M. (2012). Affinities of the Boletus chromapes group to Royoungia and the description of two new genera, Harrya and Australopilus. Australian Systematic Botany. 25: 418—31. doi:10.1071/SB12028.
  12. ↑ Hosen MI, Feng B, Zhu XT, Li YC, Yang ZL. (2012). Borofutus, a new genus of Boletaceae from tropical Asia: phylogeny, morphology and taxonomy. Fungal Diversity. doi:10.1007/s13225-012-0211-8.
  13. ↑ Arora D, Frank JL. (2014). Clarifying the butter Boletes: a new genus, Butyriboletus, is established to accommodate Boletus sect. Appendiculati, and six new species are described. Mycologia. 106 (3): 464—80. doi:10.3852/13-052. PMID 24871600.
  14. ↑ Zeng N-K, Cai Q, Yang ZL. (2012). Corneroboletus, a new genus to accommodate the southeastern Asian Boletus indecorus. Mycologia. 104 (6): 1420—32. doi:10.3852/11-326. PMID 22684293.
  15. ↑ Orihara T, Sawada F, Ikeda S, Yamato M, Tanaka C, Shimomura N, Hashiya M, Iwase K. (2010). Taxonomic reconsideration of a sequestrate fungus, Octaviania columellifera, with the proposal of a new genus, Heliogaster, and its phylogenetic relationships in the Boletales. Mycologia. 102 (1): 108—21. doi:10.3852/08-168. PMID 20120234.
  16. ↑ а б в Šutara J. (2008). Xerocomus s. l. in the light of the present state of knowledge (PDF). Czech Mycology. 60 (1): 29—62. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 22 липня 2014.
  17. ↑ Trappe JM, Castellano MA, Halling RE, Osmundson TW, Binder M, Fechner N, Malajczuk N. (2013). Australasian sequestrate fungi 18: Solioccasus polychromus gen. & sp nov., a richly colored, tropical to subtropical, hypogeous fungus. Mycologia. 105 (4): 888—95. doi:10.3852/12-046.
  18. ↑ Desjardin DE, Binder M, Roekring S, Flegel T. (2009). Spongiforma, a new genus of gasteroid boletes from Thailand. Fungal Diversity. 37: 1—8.
  19. ↑ Halling RE, Nuhn M, Fechner NA, Osmundson TW, Soytong K, Arora D, Hibbett DS, Binder, M. (11 квітня 2012). Sutorius: a new genus for Boletus eximius. Mycologia. doi:10.3852/11-376.


Гриб Це незавершена стаття з мікології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.