Болгарська діаспора ― частина болгарської нації, яка включається в себе етнічних болгар, які проживають за межами Болгарії.
Кількість болгар, які живуть за межами Болгарії різко зросла з 1989 року, після падіння комуністичних режимів у Центральній та Східній Європі. Більше одного мільйона болгар покинули країну, що призвело країну до помітного скорочення її населення. Багато емігрантів скористалися лотерейною системою Грін-карти в США. Також багато болгар емігрували в Канаду за програмою залучення кваліфікованих працівників. Інші поїхали в Європейський союз. У таких країнах, як Греція та Іспанія, багато болгар працюють і живуть лише періодично, зберігаючи Болгарію як місце свого постійного проживання, особливо після того, як країна стала членом Європейського союзу у 2007 році.
В основному з 1990-х років болгари емігрують в держави-члени ЄС та країни Північної Америки з причин, пов'язаних з роботою і освітою. Більшість емігрантів має вид на проживання в інших країнах. Рівень освіти та професії емігрантів різні: це можуть бути і чорнороби (які зазвичай працюють у сфері ЖКГ та прибирання територій), а також сантехніки, будівельники, садівники, різноробочі, покоївки. Є також і значна кількість спеціалістів і випускників вищих навчальних закладів, зазвичай які спеціалізуються в області машинобудування, комп'ютерних наук, хімії та медицини.
Найбільші громади болгарської діаспори в західній частині Європейського Союзу знаходяться в Іспанії, Німеччині, Сполученому Королівстві, Франції та Італії.
Іншими країнами, куди зазвичай емігрують болгари, є Австралія, Нова Зеландія, держави Південної Америки (особливо Аргентина і Бразилія), Південна Африка і також Об'єднані Арабські Емірати.
Розподіл по країнах
Держава
|
Кількість громадян Болгарії
|
Кількість етнічних болгар
|
Туреччина
|
500,000 (в 2011)[1]
|
див. Болгари в Туреччині
|
Греція
|
300,000 (в 2011)
|
див. Слов'яни в Греції
|
США
|
300,000 (in 2011)
|
95,588[2]
|
Іспанія
|
250,000 (в 2011)
|
150,878 (в 2011)[3]
|
Німеччина
|
226,926 (в 2016)[4]
|
Велика Британія
|
100,000 (в 2011)
|
35,000 (в 2009)[5]
|
Італія
|
100,000 (в 2011)
|
Канада
|
70,000 (в 2011)
|
30,485 [6]
|
Північна Македонія
|
50,000 (в 2011)
|
Кіпр
|
35,000 (в 2011)
|
Росія
|
32,265 (в 2011)
|
див. Болгари в Росії
|
Франція
|
30,000 (в 2011)
|
34,000 (в 2011)
|
Молдова
|
20,000 (в 2011)
|
див. Болгари в Молдові
|
ПАР
|
20,000 (в 2011)
|
Австрія
|
18,481 (в 2014)
|
Бельгія
|
18,000 (в 2011)
|
Австралія
|
15,000 (в 2011)
|
Португалія
|
15,000 (в 2011)
|
Сербія
|
15,000 (в 2011)
|
18,543 (2011) [7]
|
Польща
|
14,000 (в 2011)
|
Нідерланди
|
12,340 (в 2011)
|
Ізраїль
|
7,500 (в 2011)
|
Швейцарія
|
4,500 (в 2011)
|
Данія
|
4,200 (в 2011)
|
Швеція
|
4,000 (в 2011)
|
ОАЕ
|
3,500 (в 2011)
|
Чехія
|
3,206 (в 2011)
|
Ірландія
|
3,000 (в 2011)
|
Нова Зеландія
|
3,000
|
Угорщина
|
2,800 (в 2011)
|
див. Болгари в Угорщині
|
Аргентина
|
2,500 (в 2011)
|
Румунія
|
2,000 (в 2011)
|
Норвегія
|
1,800 (в 2011)
|
Словаччина
|
1,800 (в 2011)
|
Словенія
|
1,500 (в 2011)
|
Сирія
|
1,200 (в 2011)
|
Ліван
|
1,000
|
Йорданія
|
1,000 (in 2011)
|
Палестина
|
1,000 (в 2011)
|
Фінляндія
|
1,000 (в 2011)
|
Уругвай
|
1,000 (в 2005)[8][9]; 2,000 (1998)[10]
|
Латвія
|
921 (2011)[11]
|
Люксембург
|
800 (в 2011)
|
Кувейт
|
700 (в 2011)
|
Катар
|
600 (в 2014)[12]
|
Мексика
|
500 (в 2011)
|
Україна
|
420 (в 2011)
|
див. Болгари в Україні
|
Японія
|
350 (в 2011)
|
Марокко
|
312 (в 2011)
|
Хорватія
|
300 (в 2011)
|
Бразилія
|
277 (в 2011)
|
Китай
|
256 (в 2011)
|
Єгипет
|
250 (в 2011)
|
Нігерія
|
250 (в 2011)
|
Індонезія
|
235 (в 2011)
|
Алжир
|
200 (в 2011)
|
Туніс
|
200 (в 2011)
|
Чилі
|
200 (в 2011)
|
Індія
|
104 (в 2011)
|
Білорусь
|
100 (в 2011)
|
Косово
|
100 (в 2011)
|
Південна Корея
|
100 (в 2011)
|
Куба
|
65 (в 2011)
|
Ємен
|
60 (в 2011)
|
Азербайджан
|
50 (в 2011)
|
В'єтнам
|
50 (в 2011)
|
Боснія і Герцеговина
|
44 (в 2011)
|
Віменія
|
30 (в 2011)
|
Албанія
|
26 (в 2011)
|
Грузія
|
25 (в 2011)
|
Чорногорія
|
25 (в 2011)
|
Іран
|
20 (в 2011)
|
Казахстан
|
20 (в 2011)
|
Ефіопія
|
16 (в 2011)
|
Пакистан
|
11 (в 2011)
|
Узбекистан
|
8 (в 2011)
|
2,166 (в 1989)[13]
|
Монголія
|
6 (в 2011)
|
Афганістан
|
2 (в 2011)
|
Нікарагуа
|
50
|
Загальна чисельність
|
2,009,718 - 2,012,218 ( Болгарія: 7,364,570 (в 2011)[14] )
|
Див. також
Примітки
Посилання
|