Богдан Стеткевич

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стеткевич (прізвище).

Богдан Стеткевич — руський шляхтич герба Костеша, урядник та військовий діяч Великого князівства Литовського. Тесть козацького гетьмана Івана Виговського. Патрон Києво-Могилянської колегії, благодійник та фундатор низки православних монастирів.

Життєпис

Народився в родині браславського підкоморія Вільгельма Стеткевича та Ганни Огінської, доньки підкоморія троцького.

Посади: підкоморій мстиславльський (на цій посаді брав участь у конвокаційному сеймі як посол від Мстиславльського воєводства), новогрудський та мстиславльський каштелян. Богдан Стеткевич — покровитель Києво-Могилянського колегіуму, фундатор православного Кутеїнського монастиря (Орша).

1640 року посів маєтки, зокрема Городок Семковський (пол. Gródek siemkowski)[1].

Перша дружина — княжна Олена (пом. 1640), донька князя Богдана Богдановича Соломирецького[2], власниця значних маєтків. Діти:

  • Олена — дружина (1656—1664) Івана Виговського; завдяки тестю увійшов у родинні зв'язки з рядом відомих українських і білоруських князівських та шляхетських родів, наприклад, з князями Соломирецькими; померла раптово після отримання звістки про смерть чоловіка[3];
  • Михайло, став монахом;
  • NN — дружина Івана Суходольського, одного з найвідоміших помічників Івана Нечая[4];
    Друга дружина — Анна чи Катерина Фрацкевич, маршалківна лідська, вдова Горайського. Їх донька Христина стала дружиною Любецького.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Gródek siemkowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 827. (пол.) (пол.)
  2. ↑ Князья Соломерские (Соломерецкие) [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Руїна: друга половина XVII ст. / Упоряд. і передмова О. І. Гуржія; Ред. кол. В. А. Смолій (голова) та ін.— К.: Україна, 1996.— 431 с.— С. 312. ISBN 5-319-01313-2
  4. ↑ Юрій Мицик. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 194. — ISBN 5-203-01639-9.

Джерела

Посилання