Боббі Темблінг
Боббі Темблінг (англ. Bobby Tambling, нар. 18 вересня 1941) — англійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Найбільш відомий виступами за клуб «Челсі», з яким став володарем Кубка англійської ліги та Кубка Англії, а також національну збірну Англії. Клубна кар'єраНародився 18 вересня 1941 року. Вихованець футбольної школи клубу «Челсі»[1]. Вперше зіграв за основну команду «Челсі» у 17 років у лютому 1959 року і забив переможний гол у матчі з «Вест Гем Юнайтед» (3:2)[2]. Через два роки, після переходу Джиммі Грівза до «Мілана», Темблінг став головним нападником «Челсі» та був їхнім найкращим бомбардиром протягом п'яти сезонів у 1960-х роках. Створивши дует з Баррі Бріджесом, Темблінг був призначений капітаном клубу в 1962 році менеджером Томмі Дохерті після вильоту «Челсі» до Другого дивізіону. Дохерті додав нових гравців Террі Венейблза та Пітера Бонетті, «Челсі» негайно повернувся у вищий дивізіон, а Темблінг став найкращим бомбардиром у їхньому першому сезоні у вищому дивізіоні після повернення[3]. У 1965 році він був членом команди, яка виграла фінал Кубка футбольної ліги 1965 року, забивши перший гол у першому матчі з «Лестер Сіті» (3:2). Темблінг також був у складі команди «Челсі», яка програла фінал Кубка Англії 1967 року. Незважаючи на те, що він забив гол на 85-й хвилині, «Тоттенхем Готспур» переміг з рахунком 2:1[4]. 17 вересня 1966 року він забив п'ять голів у виїзній грі проти «Астон Вілли» (6:2)[5]. Загалом Темблінг став рекордсменом за найбільшою кількістю голів, забитих за «Челсі» в грі чемпіонату[5], а його рекордні 202 голи за «Челсі» припали лише на 370 ігор в усіх турнірах і був рекордсменом за кількістю голів, забитих за «Челсі» одним гравцем. Цей рекорд був побитий 11 травня 2013 року Френком Лемпардом, який забив свій 203-й гол[6]. До кінця десятиліття Темблінг поступився місцем у стартовому складі молодшим нападникам, таким як Пітер Осгуд та Ієн Гатчінсон. Через це він зіграв лише сім ігор за «Челсі» в сезоні 1969/70 років і не зіграв у переможному фіналі Кубка Англії 1970 року проти «Лідс Юнайтед». По закінченні сезону перейшов у «Крістал Пелес» за 40 000 фунтів стерлінгів[7][8]. Темблінг зіграв лише три гри за «Пелас» до кінця сезону 1969/70 через кілька травм. У наступних двох сезонах він зіграв 66 ігор, забив сімнадцять голів, однак у сезонах 1972/73 і 1973/74 провів лише сім ігор[9]. Найяскравішим моментом його перебування в «Пеласі» стали його два голи на стадіоні «Сан-Сіро», завдяки чому його команда перемогла міланський «Інтернаціонале» з рахунком 2:1 в Англо-італійському кубку 1971 року. 1973 року став гравцем ірландського клубу «Корк Селтік», з яким у 1974 році допоміг «Селтіку» виграти свій єдиний чемпіонський титул в історії, забивши 7 голів. Він також грав і забивав у Кубку європейських чемпіонів 1974/75[10], а з 1974 по 1977 рік також обіймав посаду головного тренера клубу. Сезон 1977/78 він провів у «Вотерфорді», а потім перейшов у «Шемрок Роверс» на сезон 1978/79. Завершив ігрову кар'єру у команді «Корк Альбертс», за яку виступав протягом сезону 1978/79 років, де також був граючим тренером. Виступи за збірну21 листопада 1962 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії на домашньому чемпіонаті Великої Британії проти Уельсу (4:0). 27 лютого 1963 року у своєму другому матчі він забив свій єдиний гол за збірну у матчі відбору до Євро-1964, який Англія програла Франції з рахунком 2:5 на «Парк-де-Пренс»[11]. Темблінгу довелося чекати більше трьох років на його наступну гру, 4 травня 1966 року, кои він зіграв товариську гру проти Югославії (2:0)[12]. Цей матч став останнім для Боббі за збірну. Також Темблінг принаймні 2 рази зіграв за збірну чемпіонату Ірландії[en]. 21 вересня 1977 року він зіграв проти збірної Ірландії (1:2)[13]. 19 квітня 1978 року Темблінг також грав проти Аргентини (3:1), за яку зіграли дев'ять гравців, які пізніше виступали на чемпіонаті світу 1978 року[14]. Статистика виступівСтатистика виступів за збірну Статистика матчів і голів за збірну — Англія
Титули і досягненняКомандні
Особисті
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia