Блажкевич Богдан Іванович

Богдан Блажкевич
Богдан Іванович Блажкевич
Народився28 серпня 1912(1912-08-28)
Суботів, Галицький район, Івано-Франківська область
Помер10 жовтня 1986(1986-10-10) (74 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
ПохованняЛичаківський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща Польща УРСР
Діяльністьнауковець
Alma materЛьвівський політехнічний інститут
Науковий ступіньдоктор технічних наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоБлажкевич Іван Дмитровичd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиБлажкевич Іванна Омелянівна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Надгробок на могилі професора Богдана Блажкевича.

Богдан Іванович Блажке́вич (28 серпня 1912, с. Суботів, нині Івано-Франківська область — 10 жовтня 1986, м. Львів) — український науковець у галузі теоретичної електротехніки, співзасновник наукового напряму фізикометрії, доктор технічних наук (1965), професор (1965). Заслужений діяч науки УРСР (1976). Син Іванни Блажкевич, батько Христини Чаплін.

Життєпис

Богдан Блажкевич народився 28 серпня 1912 року в селі Суботові, нині Галицької громади Івано-Франківського району Івано-Франківської области України.

Навчався в Тернопільській гімназії. Закінчив механічний факультет Львівського політехнічного інституту (1939). Відтоді в альма-матер: викладач, старший викладач (1944), доцент (1953), професор (1965) катедри теоретичних основ електротехніки.

Згодом працював в управлінні Тресту електромереж Львова (1941—1944); старшим науковим співробітником (від 1954, за сумісництвом), завідувачем відділу теорії електричних кіл (1959—1984) та старшим науковим співробітником-консультантом (1984–1986) Фізико-механічного інституту АН УРСР у Львові.

Помер 10 жовтня 1986 року у Львові. Похований на полі 34 Личаківського цвинтаря.

Доробок

Автор понад 200 наукових праць, 6 монографій, 50 авторських свідоцтв.

Сфера наукових інтересів: проблеми аналізу електричних кіл, космічне приладобудування в Україні.

Джерела