Народилася 9 жовтня 1886 року в с. ДенисовіКоролівства Галичини та Володимирії[4] третьою дитиною в родині Омеляна Бородієвича, культурно-громадського діяча і народного вчителя. Мати за походженням була полькою, але вважала себе українкою й цим дуже пишалася. Початкову освіту Іванна отримала в рідному селі, далі вчилася в Тернопільській семирічці.[5]
Її брат Євген воював у лавах Легіону УСС та УГА, писав поезію, спогади, перекладав твори українською мовою.[6]
У 1914 році її чоловіка, Івана Блажкевича, призначають директором Залукв'янської школи; з початком Першої світової війни він мобілізований на фронт, справами школи керувала вона. Налагодила роботу відділку «Сільського господаря», кооперативу «Власна поміч», читальні, рятункового комітету помочі тим, хто повертався з заслання.
1 листопада 1918 Іванна Блажкевич була у Львові, де в числі перших склала присягу на вірність ЗУНР. На її заклик сотня молодих жителів Залукви 2 листопада перебрала владу в Галичі.
У своїх спогадах від 9 червня 1919 року Блажкевич писала, що за 12 днів пережила 17 обшуків та 8 арештів, під час яких, зокрема, до грудей сина Богдана приставляли багнета. Щоб уникнути переслідувань, кілька місяців жила в лісах поблизу с. Крилос та містечка Рожнятів.[7]
Закінчила екстерном у 1920 році Львівську учительську семінарію. Тривалий час працювала вчителькою і вихователькою дитячих садків у галицьких селах, вела активну громадську роботу серед жінок і молоді.
У 1928 році висунута кандидаткою в посли до сейму від Української соціалістичної радикальної партії. Польська влада не перебирала засобами, щоб не допустити Іванну Блажкевич до виборів. Коли вони (зокрема, наклепи, залякування) не дали результатів, убили її дітей (двох доньок, яких поховала за три дні). Наступного дня після похорону Люби отримала листа польською, зокрема, зі словами: «Смерть твоїх хаменят — то початок нашої помсти».[8]
15 листопада 1938 року була важко «пацифікована» польськими шовіністами — польські жандарми покарали 120[9] буками, по чому три місяці перебувала у лічниці Андрея Шептицького, отримала інвалідність (мала поламані кісточки навіть на пальцях рук).[7]
Пам'ятник Іванні Блажкевич у Денисові
У вересні 1939 року обиралась депутаткою Народних Зборів Західної України. В 1941—1943 роках була директоркою сільськогосподарської школи в с. Денисові.
Авторка популярних статей з питань літератури, педагогіки, етнографії тощо, спогадів про І. Франка, О. Кобилянську, В. Стефаника, Т. Бордуляка, О. Вітошинського та ін. На тексти поезій Б. писали музику А. Кос-Анатольський, І. Пронь, В. Подуфаний та інших[2].
До останніх днів життя працювала на літературній ниві: писала мемуари про свої зустрічі з відомими письменниками минулого, нові вірші для дітей. Померла Іванна Блажкевич 2 березня 1977 р. в рідному Денисові.
Сім'я
Чоловік — вчитель Іван Блажкевич[10]. Коли мав намір отримати посаду вчителя в Прошовій, шкільний інспектор відповів, зокрема: «…прошу пана, не маю нічого проти, але ви одружуєтеся з Бородієвичівною, а я від неї „нє мам жиця“».[4] Двох доньок — Любу (18.7.1924—17.9.1928[8]), Софію (8.12.1922—14.9.1928[8]) — вбили, отруївши за допомогою шоколаду польські шовіністи («якийсь пан») в той час, коли батьки поїхали до Львова. Іванна з горя посивіла.[11] Син Богдан Іванович Блажкевич (28.08.1912 - 10.10.1986) — доктор технічних наук, Заслужений діяч науки УРСР[12]. Мали також доньку Дарію.[8], онуків Марію, Ярему, Івана, Ігоря. Правнуків Ольгу, Вікторію, Ірину, Івана, Тараса, Мар'яну, Наталію, Христину.
Восени 1988 року в Денисові споруджено їй пам'ятник роботи скульптора Івана Мулярчука.
У 1993 році встановлено літературну премію імені Іванни Блажкевич, яка щороку видається українським літераторам у її рідному селі на день народження письменниці. Всеукраїнська літературно-мистецька премія. Заснована Тернопільським обласним управлінням по пресі та редактор журналу «Тернопіль» за твори для дітей, педагогічний доробок і пропаганду творчості письменниці. Від 2002 року премія отримала статус обласної літературної, нею нині нагороджує Тернопільська обласна організація НСПУ.
Блажкевич І. Весна прийшла: Чотири дитячі пісні для голосу в супроводі фортепіано. — К.: Мистецтво, 1971. — 9 с.
Блажкевич І. Драматичні твори для дітей. — Тернопіль: Діалог, 1993. — 106 с.
Блажкевич І. Подоляночка: (Поезії для дітей). — Львів: Кн.-журн. вид-во, 1958. — 32 с.
Блажкевич І. Прилетів лелека: Вірші та оповідання. — К.: Веселка, 1971. — 51 с.
Блажкевич І. У дитячому садочку: Для дітей дошк. віку. — Тернопіль: Кн.-журн. вид-во, 1993. — 32 с.
Блажкевич І. Чи є у світі що світліше?: [Вірші]. — К.: Веселка, 1977. — 24 с.
Блажкевич І. Кленові листки; Новий рік: [Вірші] // Ровесник. — 1972. — 1 січ.
Блажкевич І. Птахи прилітають: Форма і зміст: [З нових поезій] // Ровесник. — 1970. — 7 берез.
Блажкевич І. Спогади (30.07.1914 — 4.10.1921 рр.) // Дзвін. — 1991. — № 5. — С. 117–129.
Блажкевич І. Спогади. Рік 1932 // Тернопіль. — 1993. — № 1. — С. 44 — 45; № 2. — С. 44–45.
Божий Сину, зішли згоду на Вкраїну: Різдвяний вертеп // Упоряд. у 1931 р. І. Блажкевич з фондів держархіву область // Вісник Тернопілля. — 1995. — 22 груд.
Блажкевич І. Українець я малий: Віршики для маленьких сонечок. — Тернопіль, 2015. — 16 с.
Іванна Блажкевич: її життя — як смолоскип: бібліогр. покажчик / Терноп. обл. від-ня Укр. бібл. асоц., Козів. централіз. бібл. система, Денисів. краєзн. музей, Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. : М. Коваль, Б. Савак, Л. Оленич ; вступ. ст. Б. Савака ; ред. Г. Жовтко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2013. — 112 с.: фотогр.
Блажкевич Іванна // Енциклопедія українознавства // Під ред. В. Кубійовича. — Львів, 1993. — Т. 1. — С. 140.
Іванна Блажкевич: Бібліогр. покажчик // Упоряд.: Баб'як П. Г., Хома В. І. — Львів, 1980. — 44 с.
Література
"Бармак М. " Жінка незламного духу. Іванна Блажкевич (1886-1977)/ Микола Бармак, Мар'яна Чорна.  — Тернопіль: Астон, 2021.  400 с.  — ISBN 978-966-308-845-3/
Божковська-Павелко О. Спогади про вчительку Іванну Блажкевич // Денисівський вісник. — 2002. — № 9 (жовт.-груд.). — С. 3.
Бурма В. З чистої криниці: [Спогад про І. Блажкевич: її садибу в Денисові] // Вільне життя. — 2002. — 9 листоп., фотогр.
Держило М. Постаті в жіночому русі // Вільне слово. — 2004. — 23 жовт.
Дерій В. Легендарна Іванна Блажкевич (До 120-річчя з дня народження письменниці) // Вільне життя. — 2006. — 21 жовт.
Дерій В. Незвичайна жінка: В музеї І. Блажкевич // Вільне життя. — 2002. — 19 листоп. — (Два штрихи з історії Денисова).
Драгомирецька О. Блажкевич Іванна Омелянівна // Тернопілля'98 — 99: Регіон. річник. — Тернопіль, 2002. — С. 246–247.
Премія імені Іванни Блажкевич: Історія // Русалка Дністрова. — 1996. — № 18 (жовт.).
Рутило І. З архіву Іванни Блажкевич: [Свідчення нац. свідомості письменниці] // Вільне слово. — 2003. — 13 верес.
Рутило І. Іванна Блажкевич і дошкільництво // Наукові записки Терноп. держ. пед. університету Сер.: Педагогіка. — Тернопіль, 2002. — № 11. — С. 104–108.
Рутило І. Історію пізнають не з книжок: [Дії І. Блажкевич під час голоду 1933 р.] // Вільне слово. — 2003. — 21 черв.
Рутило І. «Кладу низький поклін порогові хати…»: До 115-річчя від дня народж. Іванни Блажкевич // Вільне слово. — 2001. — 6 жовт.
Савак Б. Іванна Блажкевич. До 130-річчя з дня народження письменниці, святкування уродин якої відбулося у селі Денисові 9 жовтня цього року // Слово Просвіти. — 2016. — № 41 (885) (13—19 жовт.). — С. 10. (Постать)
Савків Л. Буду людям помагати Україну будувати: [Про укр. письменницю І. Блажкевич] // Свобода. — 2002. — 5 жовт., фотогр.
Сорока П. Ярмо і тягар, сповідь перейшлих літ // Дзвін. — 2014. — Ч. 10. — С. 37—38, 56—57.
Федик Я. «Урочиста хвиля: вознеслися вгору правиці»: Іванна Блажкевич — свідок і учасниця Листопадового Зриву // Вільне життя. — 2003. — 1 листоп. — (Рядок з біографії краю).
Федик Я. Іванна Блажкевич — свідок і активна учасниця Листопадового зриву // Вільне слово. — 2003. — 1 листоп.
Федик-Балацька Я. Як нам бракує її безкомпромісності // Свобода. — 2016. — № 82 (3120) (21 жовт.). — С. 4.
Хома В. Письменниця із Денисова // Вільне життя. — 2001. — 18 груд.
Ханас В. Перші лауреати премії Іванни Блажкевич: [Заснована премія у 1993 р.] // Русалка Дністрова. — 1993. — № 20 (листоп.).
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
