Бертоальд (вождь саксів)

Бертоальд
Berthoald
Народився	невідомо
Помер	між 622 та 627 ·загибель у герці
Діяльність	аристократ
Титул	вождь саксів
Термін	620-ті роки

Бертоальд (д/н — між 622 та 627) — один з впливовіших вождів саксів. Один з перших очільників, хто розпочав боротьбу проти Франкської держави.

Життєпис

Ймовірно належав до плем'яної знаті. Час отримання влади невідомий, також відсутні знання про територію, де бертоальд безпосередньо панував. Згідно «Книги історії франків» і «Діяльності Дагоберта» був герцогом саксів (лат. dux Saxonum), що має свідчити про його дуже високий статус серед інших очільників саксів, оскільки франки таким титулом йменували усіх інших правителів германських і слов'янських племен, за якими не було визнано королівського титулу. Висловлюється припущення, що спочатку визнавав себе залежним від короля франків Хлотаря II.

У 622 році Хлотар II зробив свого сина Дагоберта I королем Австразії. Невдовзі Бертоальд очолив повстання саксів проти франкської залежності. за різними відомостями це сталося у 622, 623, 626 або 627 році. Безпосередньою причиною повстання саксів стала важка данина (500 корів), що ті були зобов'язані сплачувати.

Повстання почалося з нападу саксів на прикордонні з їхніми землями укріплення франків. Низка дослідників вважає, що повстання охопило не лише Саксонію, а й сусідні з нею землі, оскільки в «Книзі історії франків» згадується, що у війську Бертоальда були сакси і «багато народності». У відповідь король зібрав велике військо і здійснив похід проти повсталих. Переправившись з військом на правий берег Рейну, він зазнав поразки. При цьому Дагоберта I було поранено.

Відступивши з залишками армії до Везеру, Дагоберт I звернувся по допомогу до батька. Той в той час збирав військо в Арденнських горах і відразу ж рушив до Саксонії. Незважаючи на те, що сакси перебували на протилежному від франків березі річки, Бертоальд не став на заваді з'єднанню двох армій. Хоча сакси чули, як військо Дагоберта I вітало криками воїнів, що підійшли їм на допомогу, Бертоальд, вважаючи Хлотаря II вже помер, не повірив повідомленнями про те, що проти нього пішов війною і король Хлотар II. Бертоальд дізнався, що той живий, тоді коли король особисто приїхав на берег Везера й показався саксам. Почувши зневагу з боку вождя саксів, Хлотар II раптово лише з нечисленним загоном переплив на коні через річку і вступив у двобій з вождем саксів. Зрештою франкський король переміг та обезголовив Бертоальда і насадив його голову на спис. Потім у бій проти саксів вступило військо франків на чолі з Дагобертом I. У битві сакси зазнали нищівної поразки. Слідом за тим уся Саксонія піддалася руйнуванню, а безліч саксів чоловічої статі були страчені. За свідченням «Книги історії франків», «встановивши порядок в цьому краю», королі франків повернулися з військом до Австразії.

Джерела

• Martindale J. R. Bertoaldus 2 // Prosopography of the Later Roman Empire. — Cambridge University Press, 1992. — Vol. III (a): A.D. 527—641. — P. 229. — ISBN 0-521-20160-8
• Verseuil J. Les rois fainéants: De Dagobert à Pépin le Bref (629—751). — Paris: Criterion, 1996. — P. 108—109. — ISBN 978-2-7413-0196-7.
• Max Diesenberger (2003), "Hair, Sacrality and Symbolic Capital in the Frankish Kingdoms, " The Construction of Communities in the Early Middle Ages: Texts, Resources and Artefacts, Richard Corradini, Max Diesenberger, and Helmut Reimitz, edd. (BRILL), 201–2.