Бероєв Вадим Борисович

Бероєв Вадим Борисович
ос. Беройты Барисы фырт Вадим
Дата народження	10 січня 1937(1937-01-10)
Місце народження	Khumalag^d, Кіровський район, Північно-Осетинська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР, СРСР
Дата смерті	28 грудня 1972(1972-12-28) (35 років)
Місце смерті	Москва, СРСР
Поховання	Введенське кладовище
Громадянство	СРСР
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Професія	актор, кіноактор
Заклад	Театр імені Моссовєта
Нагороди
IMDb	ID 0077256
Бероєв Вадим Борисович у Вікісховищі

Вадим Борисович Бероєв (рос. Вадим Борисович Бероев; 1937—1972) — радянський актор театру і кіно осетинського походження. Заслужений артист РРФСР (1969).

Біографія

Вадим Бероєв народився 10 січня 1937 року в осетинському селі Хумалаг[1] під Бесланом. Однак родина його прожила там недовго і незабаром переїхала до Львова.

Навчався в 12-й чоловічій школі, в 1954 році закінчив львівську школу № 35. Одночасно навчався в музичному училищі по класу фортепіано.

У 1957 році закінчив ГІТІС імені А. В. Луначарського. Педагоги: Варвара Вронська, Микола Петров і Борис Докутович.

З 1957 року працював в МАДТ імені Моссовета.

З 1962 року, паралельно з роботою в театрі, Бероєв разом з дружиною працював на радіостанції «Юність».

Член КПРС з 1964 року.

Помер 28 грудня 1972 роки від цирозу печінки. Похований в Москві на Введенському (Німецькому) кладовищі (29 уч.).

Сім'я

• Батько — Борис Бодзійович Бероєв
• Мати — Зінаіда Едуардівна Карафа-Корбут
• Жінка — Ельвіра Павлівна Шварьова Бруновська
• Дочка — Олена Вадимівна Бероєва (нар. 1958), акторка
• Онуки — Єгор Бероєв (нар. 1977) і Дмітро Бероєв (нар. 1989)

Фільмографія

• 1963 — «Літаки не приземлилися» — Ріад
• 1965 — «Наш дім» — Микола
• 1967 — Майор Вихор — Майор Вихор

Визнання і нагороди

• Заслужений артист РРФСР (1969).

Примітки

1. Малхаз Чочиев. Знаменитый актёр Егор Бероев посетил родное село Хумалаг [Архівовано 6 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання

• Майор Вихрь [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Майор Вихрь. Биография Вадима Бероева [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.]