Народився в 1781 року в заможній родині. Походив від «уродженців італійської науки»; син професора-механіка[2].
1804 рік — закінчив із золотою медаллю Петербурзьку академію мистецтв, де навчався в класі зодчого А. Захарова. Невдовзі його призначено міським архітектором Петербурга. Працював у Петербурзі під керівництвом архітектора Тома де Томона на споруджені Біржі.
1809 рік — обрано почесним членом Академії мистецтв (за проєкт кадетського корпусу), згодом присуджено звання академіка.
1825 рік — створення монумента на місці хрещення київського князя Володимира в Херсонесі.
1833 рік — В. І. Беретті призначено членом комітету будівель та гідравлічних робіт.
1834–1835 роки — бере участь у конкурсі на створення проєкту для Київського університету, в якому брали участь провідні архітектори — О. Брюллов, А. Мельников, К. Тон.
11 березня1837 року — імператором Миколою І звільнений з усіх посад у Санкт-Петербурзі та направлений до Києва «для постійного заняття» в ролі архітектора і члена будівельного комітету.
15 жовтня 2009 р. відбулась церемонія урочистого відкриття на фасаді Червоного корпусу меморіальної дошки видатному архітектору, будівничому Червоного корпусу Київського університету — Вінченцо Беретті (1781—1842) — з написом «від вдячних українського та італійського народів»[4]
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2009. Процитовано 14 листопада 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)