Березняк Олександр Якович
Олександр Якович Березняк (1912—1974) — радянський конструктор літаків і ракет, керівник «філії ОКБ — 155 за темою Б» (ОКБ-155-1, нині — МКБ «Радуга»). Лауреат Ленінської премії і Державної премії СРСР; Заслужений діяч науки і техніки РРФСР. БіографіяНародився 16 (29) грудня 1912 року у селі Бояркіно Коломенського повіту, нині Озерського району Московської області. Із 1931 року працював в авіаційній промисловості. Після закінчення в 1938 році МАІ працював в ОКБ В. Ф. Болховітінова. Навесні 1941 року Березняк, який працював начальником бригади механізмів, спільно з О. М. Ісаєвим почали розробку ескізного проєкту винищувача з РРД, конструкції Л. С. Душкіна. Після схвалення проєкту перший радянський ракетний винищувач БІ-1 був побудований в найкоротші терміни і вже восени 1941 року Б. М. Кудрін зробив на ньому 15 польотів без двигуна, в режимі планера. Випробування літака були продовжені після евакуації на Урал; перший політ на дослідному зразку літака БІ-1 виконав в 1942 році льотчик-випробувач Г. Я. Бахчиванджі. У серії БІ-1 не випускався, так як тривалість його польоту була занадто мала, а обслуговування і польоти літака з азотною кислотою як окислювача було вельми небезпечним. Із 1946 року Березняк — заступник головного конструктора ОКБ-2 Г. Рессінга. На заводі № 1 (раніше — № 458) в Іваньково (нині місто Дубна) велися розробка, виготовлення та випробування експериментального літака 346 із двокамерним РРД з метою досягнення навколозвукових швидкостей. 12 жовтня 1951 року на підставі наказу № 1010 Міністра авіаційної промисловості на заводі № 1 було організовано філію ОКБ-155 (гол. конструктор А. І. Мікоян) для робіт за темою «Б» — створення крилатих ракет. Начальником цієї філії (пізніше перетвореної в МКБ «Радуга») і заступником головного конструктора був призначений О. Я. Березняк. Отримав 6 авторських свідоцтв. Помер 7 липня 1974 року в Дубна. Похований у Москві на Введенському кладовищі (діл. 29)[2]. ![]() РоботиПід керівництвом О. Я. Березняка розроблялися і серійно випускалися крилаті авіаційні ракети проти кораблів і наземних цілей, а також морські протикорабельні і протичовнові ракети, керовані ракети для літаків фронтової авіації та ін.; велися роботи зі створення експериментального пілотованого орбітального літака (ЕПОЛ) — прототипу «Бурана».
Нагороди та звання
Пам'ять
Примітки
Література
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia