Березняк Олександр Якович

Березняк Олександр Якович
Березняк Олександр Якович
рос. Александр Яковлевич Березняк
Народився	16 (29) грудня 1912 ; Коломна, Московська губернія, Російська імперія
Помер	7 липня 1974 (61 рік) ; Дубна, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання	Введенське кладовище
Країна	Російська імперія; СРСР
Діяльність	бортінженер
Alma mater	Московський авіаційний інститут
Заклад	МКБ «Радуга»
Magnum opus	БІ-1 і КС-1 Комета
Автограф
Нагороди	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Олександр Якович Березняк (1912—1974) — радянський конструктор літаків і ракет, керівник «філії ОКБ — 155 за темою Б» (ОКБ-155-1, нині — МКБ «Радуга»). Лауреат Ленінської премії і Державної премії СРСР; Заслужений діяч науки і техніки РРФСР.

Біографія

Народився 16 (29) грудня 1912 року у селі Бояркіно Коломенського повіту, нині Озерського району Московської області.

Із 1931 року працював в авіаційній промисловості. Після закінчення в 1938 році МАІ працював в ОКБ В. Ф. Болховітінова.

Навесні 1941 року Березняк, який працював начальником бригади механізмів, спільно з О. М. Ісаєвим почали розробку ескізного проєкту винищувача з РРД, конструкції Л. С. Душкіна. Після схвалення проєкту перший радянський ракетний винищувач БІ-1 був побудований в найкоротші терміни і вже восени 1941 року Б. М. Кудрін зробив на ньому 15 польотів без двигуна, в режимі планера. Випробування літака були продовжені після евакуації на Урал; перший політ на дослідному зразку літака БІ-1 виконав в 1942 році льотчик-випробувач Г. Я. Бахчиванджі. У серії БІ-1 не випускався, так як тривалість його польоту була занадто мала, а обслуговування і польоти літака з азотною кислотою як окислювача було вельми небезпечним.

Із 1946 року Березняк — заступник головного конструктора ОКБ-2 Г. Рессінга. На заводі № 1 (раніше — № 458) в Іваньково (нині місто Дубна) велися розробка, виготовлення та випробування експериментального літака 346 із двокамерним РРД з метою досягнення навколозвукових швидкостей.

12 жовтня 1951 року на підставі наказу № 1010 Міністра авіаційної промисловості на заводі № 1 було організовано філію ОКБ-155 (гол. конструктор А. І. Мікоян) для робіт за темою «Б» — створення крилатих ракет. Начальником цієї філії (пізніше перетвореної в МКБ «Радуга») і заступником головного конструктора був призначений О. Я. Березняк.

Отримав 6 авторських свідоцтв.

Помер 7 липня 1974 року в Дубна. Похований у Москві на Введенському кладовищі (діл. 29)^[2].

Роботи

Під керівництвом О. Я. Березняка розроблялися і серійно випускалися крилаті авіаційні ракети проти кораблів і наземних цілей, а також морські протикорабельні і протичовнові ракети, керовані ракети для літаків фронтової авіації та ін.; велися роботи зі створення експериментального пілотованого орбітального літака (ЕПОЛ) — прототипу «Бурана».

літак БІ-1, 1941, КБ Болховітінова ;
експериментальний літак"346" із двокамерним РРД, 1946, ОКБ-2 головного конструктора Г. Рессінга;
експериментальний літак «468» із трикамерним РРД і мотором АМ-5, 1948—1949;
крилата ракета КС (виробництво та доопрацювання, у співпраці з М. Й. Гуревичем), 1951;
крилаті ракети КСР-5, К-10, Х-20, Х-22 (для Ту-22);
гіперзвукова ПКР Х-45 (для Т-4, Т-4М та Т-4МС);
пілотовані аналоги крилатих ракет МіГ-9Л (ФК), К, СДК-7, СМ-20, СМК;
атмосферні аналоги орбітального літака ЕПОЛ системи «Спіраль» ;
керовані ракети Х-28 (протирадіолокаційна, 1973).

Нагороди та звання

Ленінська премія (1961)
Державна премія СРСР (1970)
Орден Леніна
Орден Жовтневої Революції
Орден Трудового Червоного Прапора
П'ять медалей СРСР
Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1973)
Доктор технічних наук (1968)
Почесний громадянин міста Дубна (Московська область)

Пам'ять

Ім'я Березняка присвоєно МКБ «Радуга», біля головного корпусу цього конструкторського бюро встановлений бронзовий бюст головного конструктора
Одна з вулиць Дубна названа на честь Березняка
Ім'ям Березняка названа загальноосвітня школа № 1 в Дубні по вул. Макаренко

Примітки

↑ ^а ^б Березняк Александр Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
↑ Артамонов М. Д. Введенские горы. — М.: Московский рабочий, 1993. — С. 18, 121.

Література

Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
Александр Яковлевич Березняк — жизнь и деятельность. К 90-летию со дня рождения. — Дубна: Феникс+, 2002.
Кузовкин А. И. Коломенцы — земляки мои. — Коломна, 2000. — 451 с.
Остапенко Ю. А. Ракетой сверкнувшая жизнь. — Дубна: Феникс+, 2017. — 460 с. + 1 вклейка.