Бережной Юрій Анатолійович

Бережной Юрій Анатолійович
Народився	27 травня 1936(1936-05-27)
Помер	9 серпня 2024(2024-08-09) (88 років)
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	фізик-теоретик, викладач університету
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Галузь	ядерна фізика
Заклад	ННЦ ХФТІ ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Вчене звання	професор^[d]
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Ситенко Олексій Григорович
Нагороди	Премія НАН України імені О. С. Давидова Премія НАН України імені К. Д. Синельникова

Юрій Анатолійович Бережной (27 травня 1936 р., Харків—9 серпня 2024 р., Харкв) — ​​український фізик-теоретик, фахівець з теорії атомного ядра. Доктор фізико-математичних наук (1978), заслужений професор Харківського національного університету (2005), лауреат премій НАН України імені О. С. Давидова (2000) та ім. К. Д. Синельникова (2016), Державної премії України в галузі науки і техніки (2019)[1]. Знаменитий своїми роботами по розсіюванню ядер, особливо дослідженнями дифракційних ефектів при розсіюванні і ядерної веселки. Протягом більше ніж 50 років викладає квантову механіку і теорію ядра на фізико-технічному факультеті Харківського національного університету, написав ряд підручників з цих предметів. Син хіміка Анатолія Семеновича Бережного.

Життєпис

Юрій Анатолійович Бережной народився в сім'ї вчених. Його батько, Анатолій Семенович Бережной, був відомим хіміком, академіком НАНУ.

У 1953 році Юрій закінчив середню школу із золотою медаллю та вступив на ядерне відділення фізико-математичного факультету Харківського університету. Закінчив його із відзнакою в 1958 р.[2]

У 1958—1979 рр.[2] працював в теоретичному відділі УФТІ, яким на той час керував О. І. Ахієзер. Науковим керівником Бережного став О. Г. Ситенко, один з творців дифракційної теорії ядерних процесів. У 1965 році Бережний захистив кандидатську дисертацію, у 1978 р. — докторську.

У 1965 р. почав читати лекції з теоретичної ядерної фізики в ХДУ. У 1983 р. він отримав вчене звання професора. З 1979 по 2010 р. він був завідувачем кафедри теоретичної ядерної фізики на фізико-технічному факультеті Харківського університету, з 2010 р. працював на посаді професора цієї ж кафедри, з 2022 р. — на посаді провідного наукового співробітника. Викладав загальний курс «Квантова механіка» та спеціальні курси «Теорія ядра», «Теорія ядерних реакцій» і «Квантова теорія розсіяння».[2]

Є автором понад 280 опублікованих наукових робіт у галузі теоретичної фізики, історії та філософії науки. Автор 19 наукових монографій, підручників і навчальних посібників із різних питань квантової механіки та ядерної фізики. Три з них  написані спільно з академіком О. І. Ахієзером.

Підготував 13 кандидатів наук, 8 з них стали докторами наук. У 2000 році, спільно з О. І. Ахієзером і М. Ф. Шульгою, Бережний отримав премію НАН України ім. О. С. Давидова. У 2016 році, спільно зі своїми учнями Вадимом Михайлюком і Володимиром Пилипенком, він отримав премію ім. К. Д. Синельникова за цикл робіт «Теорія дифракційних ядерних процесів».

Був членом спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій у галузі ядерної фізики, фізики високих енергій та фізики плазми. Входив до складу Наукової Ради з ядерної фізики та ядерної енергетики НАН України, був членом спеціалізованої докторської вченої ради з філософії науки, членом редакційної колегії Cхідно-Європейського фізичного журналу.[2]

Науковий доробок[3]

• Ахиезер А. И., Бережной Ю. А. Теория ядра. — Харьков: Вища школа, 1995.
• Berezhnoy Yu. A. The Quantum World of Nuclear Physics. — World Scientific, 2005. — 191 p.
• Бережной Ю. А. Удивительный квантовый мир. — Киев: Мастер-класса, 2007. — 239 с. — ISBN 966-8882-97-0.
• Бережной Ю. А. Квантовый мир атомной и ядерной физики. — Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2010. — 303 с. — ISBN 978-966-623-709-8.
• Бережной Ю. А., Гах А. Г. Специальные функции теоретической физики. — Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2011. — 123 с. — ISBN 9789666238194.
• Бережной Ю. А., Онищенко Г. М. Лекції з квантової механіки. — Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2013. — 183 с. — ISBN 978-966-285-024-6.
• Бережной Ю. А., Михайлюк В. П., Пилипенко В. В. Дифракционные ядерные процессы. — Киев: Наукова думка, 2014. — 183 с. — ISBN 978-966-00-1434-3.
• Бережной Ю. А. Лекції з квантової механіки. — Харків: ХНУ iм. В. Н. Каразіна, 2014. — 432 с. — ISBN 978-966-285-073-4.

Окремі статті

• Berezhnoy Yu. A., Inopin E. V. Effect of nuclear surface diffuseness on diffraction scattering // Nuclear Physics. — 1965. — Vol. 63 (4). — P. 689—694.
• Berezhnoy Yu. A., Pilipenko V. V., Khomenko G. A. Polarisation in proton-carbon elastic scattering and the α-particle model with dispersion // Journal of Physics G: Nuclear Physics. — 1984. — Vol. 10 (1). — P. 63.
• Berezhnoy Yu. A., Pilipenko V. V. Rainbow scattering in quasi-elastic nuclear reactions // Journal of Physics G: Nuclear Physics. — 1985. — Vol. 11 (10). — P. 1161.
• Berezhnoy Yu. A., Mikhailyuk V. P., Pilipenko V. V. Elastic and inelastic intermediate-energy proton multiple scattering on 12C and 16O nuclei // Journal of Physics G: Nuclear Physics. — 1992. — Vol. 18 (1). — P. 85.
• Berezhnoy Yu. A., Korda V. Y. Deuteron-stripping reaction at intermediate energies // Nuclear Physics A. — 1993. — Vol. 556 (3). — P. 453—466.
• Berezhnoy Yu. A., Pilipenko V. V. Analysis of refraction effects in nuclear scattering on the basis of the S-matrix approach // Modern Physics Letters A. — 1995. — Vol. 10 (31). — P. 2305—2312.

Література

• Азаренков Н. А., Адаменко И. Н., Бакиров В. С. и др. Юрий Анатольевич Бережной (к 70-летию со дня рождения) // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: фізична «Ядра, частинки, поля». — 2006.
• Бережной Юрій Анатолійович // Енциклопедія сучасної України. — Київ, 2003. — Т. 2. — 10 000 экз

Примітки

1. Державна премія України. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
2. Пішов з життя Юрій Анатолійович Бережной. — Фізико-технічний факультет університету ім. В.Н. Каразіна. physics-technology.karazin.ua. Процитовано 13 серпня 2024.
3. Сторінка Гугл Академії. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 19 червня 2020.