Бережинський Валентин Андроникович
Валенти́н Андро́никович Бережи́нський (2 квітня 1886, Лебедин, Чигиринський повіт, Київська губернія — 31 березня 1938, Нарим) — офіцер Російської імператорської армії та Армії Української Народної Республіки, репресований священик. ЖиттєписРодинаНародився 2 квітня 1886 року в сім'ї лебединського священика[1]. Батько — Андроник Бережинський, священик, законовчитель у молодших підрозділах та член педради Лебединського жіночого духовного професійного училища з 7 грудня 1893 року принаймні до 1899 року[2]. НавчанняНавчався у чоловічій гімназії міста Златопіль з 1895 року, яку успішно закінчив (випуск 1905 року, атестат № 822)[3]. Потім у Києві в Університеті Святого Володимира. Військова діяльністьОфіцер Російської імператорської армії та Армії Української Народної Республіки. Релігійна діяльністьСвященик. У 1928 році заарештований за звинуваченням 58-10, просидів під вартою 4 місяці і був звільнений під підписку. У 1929 році був засуджений за звинуваченням 58-10 і засланий в Нарим на 3 роки. Мешкав у селі Заручейном Колпашевського району Наримського округу. Останні роки життяЗаарештовано 7 березня 1938 року за підозрою в приналежності до «Кадетсько-монархічної організації на території Парабельского району Наримського округу». Засуджений до розстрілу 12 березня 1938 року. Вирок виконано 31 березня 1938 року. Реабілітований 19560608[4]. Зазначення
ПосиланняДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia