Бережанський агротехнічний інститут

заклад вищої освіти
Бережанський агротехнічний інститут
БАТІ
Передній фасад інституту
Передній фасад інституту
Передній фасад інституту
49°26′42″ пн. ш. 24°56′10″ сх. д. / 49.444989° пн. ш. 24.936001° сх. д. / 49.444989; 24.936001
Країна  Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Місто Бережани Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано 1959
Акредитація: ІІІ рівня
Директор Мирон Жибак
Випускники Категорія:Випускники Бережанського агротехнічного інституту Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайт: bati.nubip.edu.ua
Адреса: 47501, Тернопільська область, м. Бережани, вул. Академічна, 20

Мапа

CMNS: Бережанський агротехнічний інститут у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Бережанський агротехнічний інститут — навчальний заклад в м. Бережани Тернопільської області. Від 1997 входить у структуру Національного університету біоресурсів і природокористування України в Києві.

Історія

Історія БАТІ починається 1959p. від заснування у місті Бережани - технікуму механізації сільського господарства.

1966 р. — перейменовано на технікум механізації і електрифікації сільського господарства.

1992 р. — реорганізовано в агротехнічний коледж.

2001 р. — Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня № 434 утворено агротехнічний інститут у складі Національного аграрного університету. Цього ж року проведена акредитація спеціальностей та інституту в цілому за ІІІ рівнем і ДАК видано відповідні сертифікати.

2006 р. — Інститут реорганізовано у Відокремлений структурний підрозділ НАУ «Бережанський агротехнічний інститут».

2008 р. — Інститут став Відокремленим підрозділом Національного університету біоресурсів і природокористування України (постанова Кабінету Міністрів України № 945 від 30.10.2008 року.

Будівля, в якій нині знаходиться головний корпус Бережанського агротехнічного інституту була споруджена у 1912 році і первинно була призначена для приміщення крайового суду. Занесена у «Державний реєстр національного культурного надбання (пам'ятки містобудування і архітектури України) Тернопільської області» під реєстровим номером 21.

Структура

Інститут готує фахівців з 12 спеціальностей освітніх ступенів Бакалавр та Магістр

Факультети

  • Економіки та природокористування
    • кафедра економіки та менеджменту
    • кафедра обліку та аудиту
    • кафедра гуманітарних дисциплін
    • кафедра екології, охорони навколишнього середовища та збалансоване природокористування
  • Агроінженерний
    • кафедра загальноінженерної підготовки
    • кафедра машиновикористання та технологій в сільському господарстві
    • кафедра енергетичних засобів та технічного сервісу в АПК
    • кафедра лісового та садовопаркового господарства
  • Енергетики та електротехніки
    • кафедра енергетики та автоматики
    • кафедра електротехнологій та експлуатації енергообладнання
    • кафедра інформаційних технологій та вищої математики

Навчається близько 3 тис. студентів (разом із заочною формою навчання). Працюють 197 викладачів, із них 4 доктори і 59 кандидати наук. Функціонують 11 кафедри, відділ гуманістичної освіти та виховання, 2 центри — науково-видавничих і комп'ютерно-інформаційних технологій.

Корпуси

У 8 корпусах — 20 навчальних кабінетів, 45 лабораторій, 11 лекційних аудиторій, 3 кабінети дипломного і курсового проектування, 15 комп'ютерних класів, навчально-виробничі майстерні, СТО автомобілів, бібліотека, актова зала, 2 гуртожитки, студентські кафе, музей історії інституту. Діють автотрактородром і спортивно-оздоровчий комплекс.

Зовнішня співпраця

Близько 400 студентів і викладачів інституту стажувалися в Австрії, Швейцарії, Данії. БАТІ співпрацює з Віденським університетом культури землеробства, Вищою економічною школою та Науково-дослідним центром альтернативного дизельного палива м. Візельбург (Австрія), Інститутом біодинамічного сільського господарства м. Фрік (Швейцарія) та іншими навчальними закладами Європи.

Керівництво

Випускники

На фасаді навчального закладу встановили пам'ятну дошку колишньому студентові, Героєві Небесної сотні Устимові Голоднюку.[1]

  • Тихий Богдан Ярославович — український інженер, краєзнавець, фольклорист, поет-пісняр, художник-аматор, літератор, видавець, громадський діяч.

Джерела

Примітки

  1. А. Зимненко. Меморіальні знаки — на честь патріота // Вільне життя плюс. — 2014. — № 71 (3 вер.). — С. 15.

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia