Берегова охорона Індії
Берегова охорона Індії (англ. Indian Coast Guard, ICG) — морське правоохоронне та пошуково-рятувальне агентство Індії, під юрисдикцією якого знаходяться територіальні води Індії, включаючи прилеглу зону та виключну економічну зону. Служба заснована 1 лютого 1977 року та офіційно затверджена 18 серпня 1978 року Законом про берегову охорону Парламенту Індії[3]. Діє при Міністерстві оборони[4]. Берегова охорона діє в тісній співпраці з ВМС Індії, Міністерством рибальства[en], Міністерством фінансів[en] (митниця), Центральними збройними силами поліції та Державними поліцейськими службами[en]. ІсторіяСтворення берегової охорони Індії як невійськової служби безпеки на морі вперше запропонували ВМС Індії[5]. У 1960-х роках контрабанда товарів морем становила значну загрозу внутрішній економії Індії Індії. Митний департамент Індії в боротьбі з контрабандою часто звертався до ВМС за допомогою в патрулюванні та перехопленні. Для вивчення цієї проблеми було створено Комітет Нагчаудхурі за участю ВМС та ВПС Індії. У серпні 1971 року комітет визначив вимогу щодо патрулювання великої берегової лінії Індії, створення реєстру офшорних рибальських суден для виявлення незаконної діяльності та створення дієздатних і добре оснащених сил для перехоплення суден. Також комітет розглянув кількість і характер обладнання, інфраструктури та персоналу, необхідних для виконання цих завдань[5]. До 1973 року Індія започаткувала програму придбання обладнання та почала відряджати персонал з ВМС Індії для виконання цих завдань з боротьби з контрабандою та правоохоронних завдань відповідно до положень Закону про підтримку внутрішньої безпеки. Військово-морські сили Індії відчули, що правоохоронний характер цих обов'язків відрізняється від їх основної місії як військової служби. Адмірал[en] Соурендра Натх Колі, тодішній начальник штабу ВМС, дав Міністерству оборони рекомендацію про необхідність створення окремої морської служби для виконання цих обов'язків і запропонувавши допомогу ВМС у її створенні. 31 серпня 1974 року міністр оборони подав до Секретаріату Кабінету міністрів пропозицію про створення такої служби. У результаті в вересні 1974 року Кабінет міністрів Індії створив Комітет Рустамджі під головуванням Хусро Фарамурза Рустамджі за участю ВМС, ВПС і податкового департаменту для вивчення прогалин у безпеці та розподілення правоохоронної діяльності між Військово-морським флотом, Центральними поліцейськими силами і Державними поліцейськими службами. Виявлення родовищ нафти біля Бомбей-Хай ще більше підкреслило потребу в морській правоохоронній службі. 31 липня 1975 року комітет подав свою рекомендацію щодо створення Берегової охорони Індії під керівництвом Міністерства оборони. Секретар кабінету міністрів порекомендував передати цю службу в підпорядкування Міністерству внутрішніх справ, але прем'єр-міністр Індіра Ганді скасувала рішення секретаря кабінету міністрів і вирішила прийняти початкову рекомендацію Комітету Рустамджі та передати службу у підпорядковання Міністерства оборони[5]. Тимчасова берегова охорона Індії виникла 1 лютого 1977 року, оснащена двома невеликими корветами та п'ятьма патрульними катерами, отриманими від ВМС. Обов'язки та функції служби були офіційно визначені в Законі про берегову охорону, який був прийнятий парламентом Індії 18 серпня 1978 року та негайно набув чинності[3]. Генеральним директором-засновником був призначений віце-адмірал[en] ВМС Індії В. А. Камат. Прем'єр-міністр Морарджі Десаї оглянув Почесну варту на урочистому відкритті служби. Віце-адмірал Камат запропонував п'ятирічний план розвитку ICG у потужну силу до 1984 року, але повний потенціал цього плану не був реалізований одразу через брак економічних ресурсів[5]. Одного зі своїх історичних операційних успіхів ICG досягла в жовтні 1999 року, відбивши у відкритому морі зареєстроване в Панамі японське судно «Alondra Rainbow», захоплене піратами біля Індонезії. Команда судна, яку пірати відпустили в море на човнах, була врятована тайськими рибалками біля Пхукета, Таїланд. З метою маскування пірати зафарбували назву судна, написавши поверх «Mega Rama», і прямували на ньому до Пакистану, але співробітники Берегової охорони Індії помітили його біля Кочі і упізнали. Корабель Берегової охорони «Tarabai» і корабель ВМС наздогнали та взяли на абордаж викрадене судно, також запобігши його затопленню піратами[6]. Берегова охорона Індії проводить спільні навчання з іншими службами берегової охорони світу. У травні 2005 року ICG погодилася встановити зв'язки з Агентством морської безпеки Пакистану[en]. У 2006 році берегова охорона Індії провела навчання зі своїми японськими та корейськими колегами. Після терактів у Мумбаї 2008 року, коли терористи потрапили до Індії з Пакистану морським шляхом, індійський уряд ініціював програму розширення сил, засобів та інфраструктури ICG для посиленого захисту та спостереження за індійськими водами. До 2023 року служба планувала мати 200 кораблів і 100 двомоторних літаків[7]. Наші дніПоточна функціяДевіз Берегової охорони Індії — санскр. वयम रक्षाम (IAST «Vayam Rakshamah»), що перекладається, як «Ми захищаємо». Місцї берегової охорони[8]:
Примітки
|