Бен Дейвіс (футболіст, 1993)

Ф
Бен Дейвіс
Бен Дейвіс
Бен Дейвіс
Особисті дані
Повне ім'я Бенджамін Томас Дейвіс
Народження 24 квітня 1993(1993-04-24) (31 рік)
  Ніт, Уельс
Зріст 170 см
Вага 76 кг
Громадянство  Уельс[1]
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Тоттенгем Готспур»
Номер 33
Юнацькі клуби
2000
2001–2004
2004–2012
Англія «Свонсі Сіті»
Данія «Віборг»
Англія «Свонсі Сіті»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2014 Англія «Свонсі Сіті» 71 (3)
2014– Англія «Тоттенгем Готспур» 189 (6)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2011 Уельс Уельс U-19 3 (0)
2012– Уельс Уельс 77 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 14 грудня 2022.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 14 грудня 2022.

Бен Дейвіс (англ. Ben Davies, нар. 24 квітня 1993, Ніт, Вельс) — валлійський футболіст, захисник клубу «Тоттенгем Готспур» та національної збірної Уельсу.

Клубна кар'єра

Розпочав займатись футболом 2000 року в академії клубу «Свонсі Сіті», але вже наступного року він і його сім'я переїхала до Данії у місто Віборг після того, як його батько отримав там пропозицію по роботі. Сім'я провела три роки в Данії, протягом яких Дейвіс грав в академії місцевого однойменного клубу «Віборг». 2004 року родина повернулась на батьківщину і Дейвіс знову повернувся в академію «Свонсі Сіті», з яким пройшов усі наступні вікові щаблі команди.

Бен Дейвіс під час виступів за «Свонсі Сіті». 10 липня 2013

Перед початком сезону 2012/13 Дейвіс підписав з клубом дворічний контракт[2] і в основному складі «лебедів» дебютував 25 серпня 2012 року в грі проти «Вест Гем Юнайтед» (3:0), замінивши на 84 хвилині Ніла Тейлора[3]. З того часу Дейвіс став основним лівим захисником команди. 23 листопада валлієць підписав з «джекс» новий контракт терміном на 3,5 роки[4]. 19 січня 2013 року Дейвіс забив свій перший гол за клуб, вразивши ворота «Сток Сіті» (3:1)[5], таким чином у віці 19 років і 270 днів він став наймолодшим автором забитого голу в футболці «Свонсі» в Прем'єр-лізі. У наступному місяці Бен допоміг своїй команді виграти перший в її історії англійський трофей, зігравши в тому числі й в переможному фіналі Кубка Футбольної ліги.

23 липня 2014 року Дейвіс за неназвану плату перейшов у «Тоттенгем Готспур», підписавши контракт на п'ять років. Він перейшов до лондонської команди разом з партнером по «Свонсі» Мішелем Вормом, а у зворотному напрямку вирушив Гілфі Сігурдссон[6][7]. Дейвіс дебютував в Прем'єр-лізі за «Тоттенгем», вийшовши на заміну в матчі проти «Ліверпуля» (0:3). Відтоді встиг відіграти за лондонський клуб 31 матч в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні

2011 року дебютував у складі юнацької збірної Уельсу, взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні.

12 жовтня 2012 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уельсу у грі відбору на чемпіонат світу 2014 року проти збірної Шотландії (2:1)[8].

У травні 2016 року був включений до заявки національної команди для участі у фінальній частині чемпіонату Європи у Франції.

Наразі провів у формі головної команди країни 20 матчів.

Досягнення

«Свонсі Сіті»: 2012–13

Примітки

  1. FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
  2. Defender Ben Davies signs new Swansea City contract. BBC Sport. 25 серпня 2012. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 11 червня 2016.
  3. Swansea 3-0 West Ham. BBC Sport. 25 серпня 2012. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 11 червня 2016.
  4. Ben Davies signs new Swansea City contract. BBC Sport. 23 листопада 2012. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 11 червня 2016.
  5. Swansea 3-1 Stoke. BBC Sport. 19 січня 2013. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 11 червня 2016.
  6. Deal for Swansea duo agreed. tottenhamhotspur.com. 23 липня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 11 червня 2016.
  7. Sigurdsson seals Swans return. Swansea City A.F.C. 23 липня 2014. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 23 липня 2014.
  8. Wales vs. Scotland. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 11 червня 2016.

Посилання