Бенедикт Комяті

Бенедикт Комяті
Народився1508 Редагувати інформацію у Вікіданих
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Померне раніше 1533 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьперекладач Біблії, канонік Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВіденський університет (1529) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовлатина і угорська Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusQ785737? Редагувати інформацію у Вікіданих

Бенедикт Комяті (угор. Komjáti Benedek; 1508 — після 1556) — основоположник угорської літератури ренесансу, еразміст, перекладач Біблії, перший угорський перекладач і видавець «Epistolae Pauli lingua hungarica donatae» (угор. «Az Zenth Paal leveley magyar nyelven», укр. «Послання Павла подані угорською мовою»).

Діяльність

Походження прізвища Бенедикта Комяті достеменно невідоме. За однією з версій, воно походить від назви села Великі Ком'яти, де він міг народитися. За іншою інформацією, Комяті міг народитися в Нітрі[1].

У 1527—1529 роках навчався у Віденському університеті[1], який підтримував філософ-гуманіст Еразм Ротердамський, де познайомився з його вченням, якого згодом вірно дотримувався. Він покривав вартість навчання коштом своєї канонічної зарплати у Братиславі, але незабаром втратив це джерело прибутку.

1529 року, коли турки взяли в облогу Відень, він втік до Хуста, сім'ї Надашді, а з 1530 року працював у замку Нялаб при дворі Каталіни Франгепан[hu], удови Габора Перені, вчителем Яноша Перені. Саме тут він почав перекладати листи святого Павла, які закінчив у 1532 році та видав їх у Кракові 1533 року на кошти Перені. Видання стало першою друкованою угорськомовною книжкою[2].

Про його подальше життя відомо дуже мало, лише у 1556 року його ім'я з'явилося серед купців Трнави. Дата його смерті невідома[3].

Творчість

  • Epistolae Pauli lingua hungarica donatae.

Примітки

  1. а б Гаврилко П., Тімко М. Деміфологізація історії туристичних об’єктів – важливий чинник екскурсійної роботи // Науковий вісник УжНУ Серія: Економіка. — 2017. — Т. 2, вип. 1(49). — С. 185—186.
  2. Прохненко І., Жиленко М., Мойжес В. Королівський замок Нялаб // Вісник Інституту археології Львівського університету. — Львів, 2016. — Вип. 11. — С. 124.
  3. Géza., Féja (2001). Régi magyarság : a magyar irodalom története a legrégibb időktől 1772-ig. Püski. ISBN 963-9337-06-4. OCLC 909177144. (угор.)

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia