Бенджамін Апторп Гулд

Бенджамін Апторп Гулд
англ. Benjamin Apthorp Gould
Народився	27 вересня 1824(1824-09-27)[1][2]^[…]  Бостон, США[1][4]
Помер	26 листопада 1896(1896-11-26)[2][3]^[…] (72 роки)  Кембридж, Массачусетс, США[4]
Поховання	Маунт Оберн[6]
Країна	США
Діяльність	астроном, письменник
Alma mater	Гарвардський університет Гарвардський коледж
Галузь	астрономія
Заклад	Dudley Observatory^d Аргентинська національна обсерваторія
Членство	Лондонське королівське товариство Російська академія наук Прусська академія наук AAAS[7] Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США
Батько	Benjamin Apthorp Gould^d
Мати	Lucretia Dana Gould^d[8]
У шлюбі з	Mary Apthorp Quincy Gould^d
Діти	Alice Bache Gould^d Benjamin Apthorp Gould (1870–1937)^d
Нагороди	іноземний член Лондонського королівського товариства^[d] (26 листопада 1891) медаль Джеймса Крейга Вотсона (1887) Член Американської академії мистецтв і наук
Автограф
Бенджамін Апторп Гулд у Вікісховищі

Бенджамін Апторп Гулд (англ. Benjamin Apthorp Gould, 27 вересня 1824, Бостон, Массачусетс, США — 26 листопада 1896, Кембридж (Массачусетс)) — американський астроном.

Біографія

У 1844 році закінчив Гарвардський університет. У 1852 році заснував Відділ довгот при Береговій службі США і керував ним до 1867 року, в 1855—1859 роках — також директор обсерваторії в Олбані, в 1870—1885 роках — директор створеної ним Національній обсерваторії в Кордові (Аргентина).

Заснував Американський астрономічний журнал (Astronomical Journal; AJ) — одне з провідних астрономічних періодичних видань, що виходить у світ досі, в 1849—1861 і 1885—1896 рр. — його редактор. Журнал видається від імені Американського астрономічного товариства.

Першим запропонував використовувати телеграф для геодезичних робіт і в 1860 році цим методом визначив різницю довгот між Європою і Америкою. У 1866 році керував визначенням різниці довгот між Європою і Америкою.

У 1879 році опублікував атлас і каталог 10 649 південних зірок до 7-ї зоряної величини — «Аргентинську уранометрію».

Звернув увагу і вивчив (1879 рік) кільце з яскравих зірок, що оперезає небесну сферу і нахилене на 18° до галактичного екватора (це кільце пізніше було назване «поясом Гулда»), воно виявилося частиною місцевої системи Галактики (пояс виявив Джон Гершель у 1847 році).

У 1884 році опублікував зонний каталог на 73160 зірок. У 1886 видав Аргентинський загальний каталог на 32448 зірок.

Член Національної АН США, іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1875), член Лондонського королівського товариства (1891), Паризької АН, Бюро довгот в Парижі.

На його честь названо астероїд 7808 Баґулд[9].

Примітки

1. Winslow E. Sketch of Professor B. A. Gould // Popular Science — New York: Bonnier Corporation, 1882. — Vol. 20. — ISSN 0161-7370; 0032-4647
   d:Track:Q15987551d:Track:Q4942460d:Track:Q15987519d:Track:Q773087
2. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. Гулд Бенджамин Апторп // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
5. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
6. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
7. https://books.google.de/books?id=Yp4WAQAAIAAJ&pg=PR27&dq=gould#v=onepage&q=gould&f=false
8. Geni.com — 2006.
   d:Track:Q2621214
9. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Гулд Бенджамин Апторп. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)