Ната́лія Ю́ліївна Бе́льченко (*7 січня1973 року, м. Київ) — українська поетеса й перекладачка. Пише російською й українською мовами. Член Національної спілки письменників України з 1997 р. Авторка поетичних збірок і численних журнальних добірок, опублікованих в Україні та за кордоном.
Вірші представлено в антологіях «Антология современной русской поэзии Украины» (Х., 1998), «Киев. Русская поэзия. XX век» (К., 2003), «Освобождённый Улисс» (М., 2004), «Ветка былой Эллады. Греческие мотивы в современной русской поэзии» (Х., 2004), «Київ. Анатомія міста. XIX.XX.XXI…» (Х., 2009), «Жіночий погляд» (Х., 2009).
Твори перекладено німецькою, французькою, англійською, польською, болгарською, голландською та корейською мовами. Опубліковані у виданнях Росії, Німеччини, Швейцарії, Австрії, США, Польщі, Нідерландів, зокрема, «Beltschenko N., Beridse L., Martynova O. Junge Lyrik aus den Ländern Ost- und Südosteuropas. Das Hubert-Burda-Stipendium 2000» (2000), «Die Welt ist aus dem Stoff, der Betrachtung verlangt: Ein Gedichtbuch für Hubert Burda zum 65. Geburtstag» (Мюнхен, 2005; переклад німецькою Ельке Ерб), «An Anthology of Contemporary Russian Women Poets» (Айова, 2005; переклад англійською Р. Ріда), «Poezja dzisiaj» (2008, № 64–65; переклад польською О. й А. Навроцьких), «Tijdschrift voor Slavische Literatuur» (№ 53, вересень/жовтень 2009, переклад нідерландською В. Вестстайна), «Нова украинска поезия: Антология» (перекладач Д. Христов; 2012).
На вірші Н. Бельченко композитор і виконавець І. О. Шахрай створила кілька авторських пісень («Бежать по капелькам», «К Лесничеству теку»).
Сучасники про Н. Бельченко
Іван Жданов:
Світ віршів Бельченко складний, багатозв’язний і злагоджений настільки, що образи борсаються в ньому, як іскорки у щільному повітрі. Ось, приміром, дивовижний випадок самоуподібнення: «равлик на вигині саксофона», – тут точність непояснювана й неперекладна. І здебільшого метафори Бельченко точні й неперекладні, що засвідчує питому органічність її поезії.[1]
Данило Давидов:
Постакмеїстична об’єктивація – і сиротлива інтимність паризької ноти, помірно-авангардна багатозначність і центонність – і метареалістичний зсув смислів поєднуються в її поетиці, утворюючи єдине ціле. Проте прикметно, що розмаїття джерел поетики Бельченко переплавлені в єдиному казані, утворюючи власну мову.[2]
Смотритель Сна / Предисл. Л. А. Герасимчука. — К., 1997. — 56 с.
Транзит. — К.: Визант, 1998. — 16 с.
Карман имен / Послеслов. И. Лапинского. — К.: Визант, 2002. — 72 с.
Зверек в ландшафте / Предисл. И. Жданова. — К.: Визант, 2006. — 96 с.
Ответные губы / Предисл. Д. Давыдова. — М.: Art House media, 2008. — 112 с.
Бродяга/Беглец. — Дрогобич: Коло, 2010. — 92 с.
Зримородок — К.: Изд. дом Д. Бураго, 2013. — 168 с.
Знаки і знади. — К.: Дух і літера, 2018. — 80 с.
Переклади українською
Бельченко Н. Крихкий вербарій споконвічний [Пер. В. Богуславської (перші 6 віршів) та самопер. Н. Бельченко (решта 18)] // Київ. — 2010. — № 4–5. — С. 85–94.
[Вірші Н. Бельченко] // А українською — так: Антологія російської поезії України в перекладах українською В. Богуславської. — К., 2010. — C. 354—358.