|
Бела Біску
Бела Біску (угор. Biszku Béla, 13 вересня 1921 — 31 березня 2016) — міністр внутрішніх справ Угорщини (1957—1961), секретар ЦК Угорської соціалістичної робітничої партії (1962—1978). Засуджений за злочини скоєні в період Угорської революції 1956 року. БіографіяУ 17 років він вступив до підпільної молодіжної комуністичної організації. Член компартії із 1944 року. Працював на партійних посадах у Будапешті. У 1956 році ввійшов до складу тимчасового виконавчого комітету Угорської соціалістичної робітничої партії (УСРП). 1 березня 1957 року призначений міністром внутрішніх справ, у 1961 — заступником прем'єр-міністра. У 1962 році був обраний секретарем УСРП. Через несприйняття ліберальних реформ, які став проводити Янош Кадр, у 1978 році був звільнений з цієї посади і вийшов на пенсію. У вересні 2012 року був заарештований за звинуваченням у причетності до смерті громадян під час антикомуністичної революції 1956 року. У травні 2014 року був засуджений на 5 років і 6 місяців ув'язнення. Вини не визнав. Його адвокати подали апеляцію до Верховного суду Угорщини.[7] Помер 31 березня 2016 року до розгляду апеляції. Звинувачення в злочинахПісля виходу на пенсію Бела Біску проживав у престижному районі, в останні роки отримував пенсію, що вдвічі перевищувала середню зарплату по країні[8]. Був поза публічним життям. Але у 2010 році під час зйомок про нього документального фільму «Злочин без кари», заявив творцям фільму, які брали в нього інтерв'ю під виглядом активістів комсомольської організації, що не віддавав злочинні накази. Про страту Імре Надя завив що «він отримав те, на що заслуговував»[9]. Після виходу фільму, через протести угорців, прокуратура висунула Біску звинувачення в «публічному запереченні злочинів націонал-соціалізму та комунізму». Це було зроблено на основі чинного з липня 2010 року положення кримінального кодексу Угорщини про відповідальність за заперечення Голокосту, злочинності соціальних експериментів комунізму[8]. У лютому 2012 року за заявою від двох депутатів від ультраправої партії «За кращу Угорщину» проти Бела Біску була відкрита кримінальна справа за загибель людей після придушення народних виступів у листопаді 1956 року. Відкриття стало можливим після того, як у конституції Угорщини з 1 січня 2012 року стало чином положення, що з травня 1944 року до травня 1990 року не вважалася суверенною державою. Тому у цей період громадяни були жертвами спочатку нацистської, а потім комуністичної диктатури. На злочини діячів цих режимів закон про давність не поширюється. Белу Біску інкримінували причетність до трьох епізодів. 6 грудня 1956 року біля будапештського вокзалу проходив мітинг, організований владою. Між прихильниками владі і її противниками, які прийшли на мітинг, відбулися сутички, поліція застосувала зброю в результаті чого було вбито від 3 до 5 осіб. 8 грудня цього ж року в місті Шальготар'ян, коли понад 4 тис. чоловік на мирній демонстрації вимагали відпустити затриманих раніше 2 робітників, радянські військові й угорська поліція відкрили вогонь по них. Було вбито 46 чоловік, серед яких були жінки і діти. На думку прокуратури, серед тих, хто давав дозвіл на застосування зброї був і Біску. У третьому епізоді, він як міністр не дав ходу розслідуванню, коли 9 березня 1957 року поліцейські жорстоко побили і заарештували трьох членів Угорської академії наук під час пошуку противників влади. Крім цього прокуратура висунула йому звинувачення у втручання роботи судів цього періоду, коли він вимагав суворих покарань заарештованим. Бела Беску став першим партійним функціонером, який був засуджений за злочини скоєні в період угорської революції. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
