Безлер Ігор Миколайович
Ігор Миколайович Бєзлєр (нар. 30 грудня 1965, Сімферополь, Кримська область, Українська РСР, СРСР) — російський диверсант, підполковник військової розвідки Росії,[2] проросійський колаборант, один з лідерів маріонеткової ДНР, польовий командир незаконного збройного формування «ополчення Донбасу». Громадянин України[3] хоча різні джерела вказують, що він мав російське громадянство.[4] Підозрюється у скоєнні низки найтяжчих злочинів на території України: жорстокі вбивства людей[5], захоплення державної влади[6], тероризм[7] та інших. ЖиттєписНародився 30 грудня 1965 року в Сімферополі, УРСР[8]. Батько — кримський німець (народився 1937 року), мати — українка[9]. Виріс і закінчив школу в Сімферополі. ОсвітаУ 1994–1997 навчався у Військовій академії імені Дзержинського, Москва, Росія. Кар'єраДо 2002 працював в ГРУ РФ, після чого переїхав в Україну. Не має ані родини, ані дітей. Звільнився в запас тільки в 2012 і на цей час офіційно перебуває в резерві. Після виборів 2012 Бєзлєр працював у службі безпеки заводу «Горлівський машинобудівник», був у команді Ігоря Крижановського, який став депутатом Донецької обласної ради від Партії регіонів. Очолював Горлівську громадську організацію воїнів-десантників. Російсько-українська війна Країни, в яких Ігор Безлер потрапив під санкції За даними СБУ, в лютому 2014 з диверсантом Бєзлєром був відновлений зв'язок з боку співробітників Головного розвідувального управління Генерального Штабу Збройних Сил Російської Федерації. Для виконання їхніх вказівок диверсант Бєзлєр виїхав в АР Крим, де брав участь у силових акціях з захоплення військових частин, органів влади і управління, що призвело до анексії частини території України. В квітні 2014 Бєзлєр за завданням російської військової розвідки у складі диверсійної групи брав участь у захопленні будівлі УСБУ в Донецькій області, а пізніше в захопленні райвідділу МВС України в місті Горлівка, в ході серії операцій спецслужб Росії «Російська весна», метою яких є анексія східної частини України за сценарієм анексії Криму.[10] З 17 квітня 2014 перебуває у всеукраїнському розшуку злочинців за запитом Служби Безпеки.[7] 21 квітня 2014 за підняття українського прапора в м. Горлівка Бєзлєр, Стрєлков і Пономарьов організували і здійснили жорстоке вбивство депутата Горлівської міськради В. І. Рибака та ще кількох цивільних осіб.[11] Терористи заживо розрізали жертвам животи, потім одягли їм рюкзаки з піском і ще живими втопили у річці. 22 травня 2014 угрупування терористів Бєзлєра здійснило напад на колону українських військових під Волновахою Донецької області. Було вбито 16 і поранено 31 українського військовослужбовця. Захоплено зброю. 23 травня 2014 брав участь в організації засідки на бійців добровольчого батальйону «Донбас» під селом Карлівка (Мар'їнський район). Трохи згодом заявив, що всіх захоплених в полон бійців батальйону Донбас було розстріляно[12]. 27 травня 2014 в Горлівці Бєзлєр розстріляв нібито двох керівників міліції, але потім виявилося, що розстріляли не цих міліціонерів.[13] Отже, угрупованням Бєзлєра було розстріляно двох невідомих громадян. Можливо, робітників міліції, які не зрадили присязі Україні.[14] 4 червня 2014 за наказом Бєзлєра було нібито розстріляно двох заручників, громадян Будіка і Васющенко, які ймовірно були офіцерами СБУ. При цьому Бєзлєр пообіцяв вбити й інших шістьох заручників, якщо його умови не будуть прийняті владою.[15] Пізніше з'ясувалося, що «розстріл» був інсценуванням, а «розстріляні» терористом Бєзлєром — живі.[16] На думку міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, Бєзлєр скоює вбивства і підриває залізницю на сході, бо намагається встановити контроль над переміщенням вантажів, щоб обкладати даниною потяги: «Саме через це пан Безлер, за нашими даними, убив так званого міністра транспорту» від терористичної організації ДНР[17]. Як відомо, протягом червня 2014 року в Україні здійснено низку терористичних актів на залізниці у різних регіонах сходу України[18]. 29 червня СБУ затримала членів терористичного угруповання, які планували підірвати харківську залізницю. За даними СБУ, організатором угрупування був 45-річний харків'янин, який діяв під безпосереднім керівництвом диверсанта Ігора Бєзлєра на прізвисько «Бєс». Від свого «куратора» терорист отримав завдання організувати підрив потягу з артилерійськими боєприпасами. На підставі цих фактів слідчими СБУ було розпочато кримінальне провадження за ст. 258 (терористичний акт) та ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації) Кримінального кодексу України[19]. 1 липня 2014 російський державний телеканал «Russia Today» першим з державних ЗМІ Російської Федерації за весь період російської диверсійної діяльності в Україні та весь час війни на сході назвав Ігора Бєзлєра терористом[20]. В перших числах листопада 2014 г. «здав справи» та виїхав з Горлівки до невідомого місця перебування. 7 листопада екс-радник міністра оборони України О. Данилюк повідомив, що російські спецслужби ліквідували Ігоря Безлера. Раніше Д. Тимчук повідомляв, що у Горлівці нейтралізовано бандформування, створене Безлером[21]. Пізніше «прес-секретар» Безлера заявила, що він «живий і постійно знаходиться на зв'язку»[22]. Дані ООН про злочини незаконного збройного формування БезлераУ лютому 2017 р. ООН опублікувала доповідь про сексуальне насильство під час війни в Україні. Доповідь охоплює період з 14 березня 2014 року по 31 січня 2017 року та стосується всієї території України, в тому числі Криму і так званих “ЛНР” і “ДНР”. У доповіді про злочини збройного формування Безлера зазначено наступне: "25 вересня 2014 озброєні чоловіки з "групи Безлера" викрали жінку і двох її колег (чоловіка і жінку) з робочих місць. Вони привезли їх в захоплену адміністративну будівлю вугільної шахти в Горлівці. Трьом особам повідомили, що вони заарештовані. Їх відвели в інше приміщення, в якому були сліди крові. Чоловіка били на очах у жінок, поки він не знепритомнів. Після цього обох жінок побили і зґвалтували, як мінімум, сім осіб, які допитували їх про те, де вони тримають гроші і цінності. Одну з жертв катували електричним струмом – дроти були приєднані до її грудей"[23]. Див. такожПримітки
Посилання Вікіцитати містять висловлювання від або про: Безлер Ігор Миколайович  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Безлер Ігор Миколайович
|
||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
