Безант

Монети Єрусалимського королівства:
1. Деньє в європейському стилі з Храму Гробу Господнього (1162-75);
2. Золотий безант з куфічними написами (1140-80);
3. Золотий безант з хрестом (1250).
Перші золоті монети хрестоносців були скопійовані з арабських динарів, але після 1250 були додані християнські символи.

Беза́нт (давньофр. bezant; від лат. besantius, лат. bizantius aureus) — у X—XIII століттях західноєвропейська назва візантійського соліда й інших золотих монет східних держав. Слово походить від грецького Візантія, стародавньої назви Константинополя, столиці Візантійської імперії. У широкому значенні позначає золоті монети або гроші загалом в західноєвропейських середньовічних документах. Також — назва гербової фігури у геральдиці. Також — біза́нт (лат. bysantius, bisantius; італ. bisante), бізантін.

Опис

Назва походить від латинізованої форми оригінальної грецької назви відносно невеликого міста грец. Βυζάντιον («Byzantion»), яке у IV столітті стало столицею Східної Римської імперії та перейменоване пізніше у Константинополь, за наказом римського імператора Костянтина Великого. Візантійська імперія була одним з основних джерел золотих монет з часів Костянтина.

Золоті монети, на відміну від срібних, не карбувались зазвичай у ранньому середньовіччі в Західній Європі. Рідко золоті монети були використовувані при здійсненні виплат у особливих випадках, або щоб показати знак поваги. Візантійські золоті монети високо цінувались, як і пізніше ісламські. Першими безантами були візантійські соліди. Пізніше цей термін також поширився на золоті динари, які карбувалися у ісламських халіфів, також за зразком візантійського соліда.

«Бізант» термін був використаний венеційцями для позначення єгипетських золотих динарів. Марко Поло згадував безанти в рахунках своєї подорожі в Східну Азію при описі грошей імперії юань[1] . Його описи були засновані на співвідношенні 1 безант = 20 гроутів = 133 ⅓ торнезе. Карбування золотих монет було знову відновлено у Європі у 1252 році, коли у Флоренції почали карбувати золоті монети, відомі як флорини.

До появи флоринів та дукатів — основна золота торгова монета, особливо в торгівлі з країнами Близького Сходу. На східнослов'янські землі потрапляв рідко.

В геральдиці

В геральдиці безант (фр. bezant) — гереальдична фігура. Його зображують у вигляді золотого (жовтого) або срібного (білого) круга, що уособлює монету. Як і більшість геральдичних фігур безанти походять з доби Хрестових походів, коли західні європейці познайомилися із візантійськими золотими монетами високої якості.

• 
  Старий герб Португалії
• 
  Герб Корнуольського герцогства
• 
  Геральт (герб)
• 
  Герб Меко
• 
  Герб Аджарії
• 
  Герб Харківської губернії

Примітки

1. Henry Yule; Henri Cordier. The Travels of Marco Polo: The Complete Yule-Cordier Edition. Third edition (1903), revised and updated by Henri Cordier. Plain Label Books. p. 1226-27. (ISBN 1-60303-615-6)

Джерела

• Bezant // The Penny Cyclopaedia of the Society for the Difussion of Useful Knowledge, 1835, V. 4, p. 359. [Архівовано 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
• Безант, бізантин // В. Зварич. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975. — 156 с.: 292 ил.— С. 22. [Архівовано 15 вересня 2014 у Wayback Machine.]
• Grierson, Philip. Bezant // The Oxford Dictionary of Byzantium, 1991.

Посилання

• Bézant // Reppa – Das grosse Münzen-Lexikon.