Басейн Вісли

Басейн Вісли
Назва на честь:	Вісла
Розташування
Країна	Білорусь,  Чехія,  Республіка Польща[1],  Словаччина і  Україна
Геологічні дані
Тип	водозбірний басейн[1]
Частина від	басейн Балтійського моря^d
Територіально	басейн Нарви^d (Нарва), Brda basin^d (Брда), Drwęca Basin^d (Дрвенца), Вісла (основна течія^[d]), Віслинська затока (витрата рідини), Q11734811? (inflow^[d]), Leniwka^d (витрата рідини), Вєжиця, Nogat^d (витрата рідини), Мертва Вісла (витрата рідини), Szkarpawa^d, Mątawa^d, Osa^d, Вда, Niewieścińska Rivulet^d, Брда, Торунський потік^d, Дрвенца, Tążyna^d, Zgłowiączka^d, Skrwa^d, Skrwa Lewa^d, Mołtawa^d, Бзура, Нарва, Jeziorka^d, Świder^d, Rzeka Czarna^d, Пилиця, Wilga^d, Okrzejka^d, Radomka^d, Zagożdżonka^d, Вепш, Klikawka^d, Курувка, Bystra^[d], Plewka^d, Chodelka^d, Zwoleńka^d, Iłżanka^d, Krępianka^d, Камєнна, Wyżnica^d, Sanna^d, Opatówka^d, Сян, Łęg^[d], Trześniówka^d, Koprzywianka^d, Babulówka^d, Віслока, Czarna Staszowska^d, Брень (річка), Ніда, Дунаєць, Кіселіна, Nidzica^[d], Ушвиця, Szreniawa^[d], Раба, Дрвінка, Dłubnia^d, Пронднік, Вільга (річка), Рудава (річка, Польща), Sanka^d, Скавинка, Скава, Chechło^[d], Сола, Пшемша, Гостиня, Пщинка, Бяла, Іловниця (річка), Кнайка, Бладниця, Бренниця, Gościradowiec^d, Poniwiec^d, Suchy^[d], Яшовець, Добка, Ґахура, Явірник (річка), Pinkasów Potok^d, Partecznik^d, Гошціїв, Малінка, Біла Віселка, Дзехцінка, Копидло, Чорна Віселка, Bachórz^d, Баєрка, Czerniańskie Lake^d, Vistula Delta^d, Goczałkowice Reservoir^d (озеро), Влоцлавське водосховище (озеро), Wielka Łąka Lake^d (озеро), Lake Międzybrodzie^d (озеро), Zbiornik Czaniecki^d (озеро), Lake Mucharz^d (озеро), Lake Dobczyce^d (озеро), Чорштинське водосховище (озеро), Lake Sromowce^d (озеро), Lake Rożnow^d (озеро), Jezioro Czchowskie^d (озеро), Lake Klimkówka^d (озеро), Lake Sieniawa^d (озеро), Солинське озеро (озеро), Lake Myczkowce^d (озеро), Єзьорак (озеро), Снярдви (озеро), Негоцін (озеро), Рось (озеро), Талти (озеро), Ryńskie^d (озеро), Нідзьке озеро (озеро), Райгродзьке озеро (озеро), Вдзидзе (озеро), Хажиковське озеро (озеро), Селмент-Вєлькі (озеро), Ожиш (озеро), Віслок, Ослава, Танев, Ріка (притока Сяну), Вігор, Вишня, Любачівка, Ступниця, Шкло, Wkra-Basin^d (притока, Вкра), Orzyc-Basin^d (притока, Orzyc^[d]), Басейн Західного Бугу (притока, Західний Буг), Omulew basin^d (притока, Omulew^[d])
Склад	Small Vistula Water Region^d[2], Upper Vistula Water Region^d[2], Middle Vistula Water Region^d[2], Lower Vistula Water Region^d[2], Сілезьке воєводство, Малопольське воєводство, Свентокшиське воєводство, Підкарпатське воєводство, Люблінське воєводство, Мазовецьке воєводство, Підляське воєводство, Лодзинське воєводство, Куявсько-Поморське воєводство і Поморське воєводство
Розміри
Площа поверхні	194 424 км²
Вода
Басейн
На об'єкті	Вісла[1]
↑ Водний басейн	басейн Балтійського моря^d
Інше
Басейн Вісли у Вікісховищі

Басейн Вісли — водозбір річки Вісла, загальною площею 194,424 тис. км²[3]. Поширюється на території Польщі, України, Білорусі, Чехії та Словаччини. Сполучається з басейном Одри^[pl] через Бидгощський канал та з басейном Дніпра — через Дніпровсько-Бузький канал.

Загальна інформація

Площа території басейну на теренах Польщі становить 168 698,6 км²[3], що складає 85 % басейну[4].

На територію України припадає 12 892 км² площі басейну, що становить 2,13 % території країни. Розміщується на територіях Волинської та Львівської областей[5]. В межах України басейн займає північно-західну частину Волино-Подільської височини та захід Поліської низовини, охоплює 3 112 малих та середніх річок загальною довжиною 7 356 км, середня густота річкової мережі — 0,58 км/км². Вододіли проходять через пасма горбів, середня висота водозаборів — 250—350 м, похили — 20—90 м/км. Найбільші притоки — Західний Буг та Сян[6].

Характеристика

Особливістю басейну Вісли є значна перевага правих приток над лівими, що зумовлене загальним нахилом Північно-Європейської рівнини у північно-західному напрямку. Середня витрата води у верхній течії Вісли становить 62 м³/сек[4].

Клімат басейну — помірно-континентальний, подібний до клімату Західної Європи, з м'якою зимою та відносно вологим літом, з частими відлигами взимку. Інтенсивні дощі спричинюють літньо-осінні паводки. Найхолоднішим місяцем є січень, найтеплішим — липень[5].

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
2. http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20061260878
3. Irena Dynowska. Ред. Leszek Starkel (1991). Obieg wody. Geografia Polski. Środowisko przyrodnicze (польська) . Wydaw. Naukowe PWN. ISBN 83-01-09621-7.
4. Władysław Parczewski, Jerzy Pruchnicki. Vistula River. Britannica (англійська) . Процитовано 21 січня 2023.
5. План управління річковим басейном. БУВР річок Західного Бугу та Сяну. Процитовано 21 січня 2023.
6. Федака Сергій (2011). Сучасна Україна. Портрет з натури. Ужгород, Поліграфцентр «Ліра». с. 82. ISBN 978-617-596-047-9.