Барятинський Олександр Петрович
Олекса́ндр Петро́вич Баряти́нський {1798—†1844, Тобольськ) — російський поет, декабрист. Походженням—князь. Близький друг Пестеля Павла Івановича, активний діяч Південного товариства, до якого вступив 1821 року. Був матеріалістом і послідовним республіканцем, виправдовував рішучі революційні дії. БіографіяВиховувався в єзуїтському пансіоні в Петербурзі до кінця 1814 або початку 1815 року, коли, здавши попередній іспит при Педагогічному інституті, вступив на службу в Колегію іноземних справ перекладачем. У військову службу вступив в лейб-гвардії Гусарський полк юнкером - 1 січня 1817 року. Член Союзу благоденства і Південного товариства, голова Тульчинської управи (змінив на цій посаді Пестеля за кілька тижнів до смерті Олександра I). Прийняв у Південне товариство Фаленберга. За вироком суду позбавлений чинів і дворянства, відбував покарання в Сибіру - довічна каторга; з липня 1839 року вийшов на поселення. Помер у Тобольську. У збірці віршів «Години дозвілля в Тульчині» Барятинський виступив як вільнодумець і атеїст. Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia