Бархін Григорій Борисович

Бархін Григорій Борисович
Народження	20 березня 1880(1880-03-20)[1]  Перм, Російська імперія[1]
Смерть	11 квітня 1969(1969-04-11)[1] (89 років)  Москва, РРФСР, СРСР[1]
Поховання	Введенське кладовище
Країна (підданство)	Російська імперія  СРСР
Навчання	Одеське художнє училище (1897) і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1908)
Діяльність	архітектор, викладач університету
Науковий ступінь	доктор архітектури
Членство	Московське архитектурне товариство^d і Спілка архітекторів СРСР
Заклад	Московський архітектурний інститут
Учні	Yakov Zhukov^d
Нагороди

Григорій Борисович (Герш Беркович) Бархін (1880, Перм — 1969, Москва) — радянський архітектор, містобудівник, теоретик архітектури, педагог, член-кореспондент Академії Будівництва та Архітектури (1956), Заслужений діяч науки та техніки РРФСР. Батько архітекторів Бориса, Анни та Михайла Бархіних.

Біографія

Народився 7 (19) березня 1880 року в Пермі у родині ремісника-маляра, дитинство провів у Забайкаллі[2]. У 1897—1901 роках навчався в Одеському художньому училищі. У 1901—1908 роках навчався в Вищому художньому училищі при Імператорській академії мистецтв — у О. Н. Померанцева; отримав звання художника за проєкт «Міського православного кладовища в околицях столиці» (19.05.1898)[3].

У 1908—1911 роках помічник архітектора Р. І. Клейна при створенні Бородінського мосту в Москві та інтер'єрів Музею образотворчих мистецтв[4].

У 1915—1920 роках служив в армії, керував інженерно-будівельними роботами на Кавказькому фронті.

Брав участь у роботі Московського архітектурного товариства (1923—1930), редагував видання «Конкурсы МАО» (1923—1926) та ін. У 1932 році один із засновників Спілки архітекторів СРСР.

До 1967 року викладав: з 1929 року — в Архітектурно-будівельному інституті (АБІ), з 1933 року — в Московському архітектурному інституті; професор із 1930 року.

У 1930-х роках керував архітектурно-планувальною майстернею Мосради[2] .

Помер 11 квітня 1969 року у Москві. Похований на Введенському цвинтарі (діл. 25)[5].

Його сини, Михайло Григорович (1906—1988) та Борис Григорович (1912—1999) також були архітекторами та поховані разом із батьком на сімейній ділянці.

Вибрані проєкти та споруди

Будинок газети «Известия»

• Проєкт відновлення Севастополя (1943—1946);
• Проєктні роботи з реконструкції Москви (1933—1938);
• Санаторій в Саках у Криму (1929);
• Будівля газети «Известия» у Москві (1925—1927);
• Заводи сульфатної та азотної кислот поблизу міста Нижній Новгород (1915—1916).

Публікації

• Рабочий дом и рабочий посёлок-сад. — М., 1922.
• Архитектура театра. — М., 1947.

Нагороди

• Орден Трудового Червоного Прапора (27.07.1955) — у зв'язку з 75-річчям від дня народження та 50-річчям творчої, науково-педагогічної та громадської діяльності

Примітки

1. Бархин Григорий Борисович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Заварихин С. П., Фалтинский Р. А. Капитал и архитектура: История архитектуры и строительства банковских зданий в России. — СПб. : Стройиздат СПб, 1999. — С. 386. — ISBN 5-87897-055-4.
3. Справочник Императорской Академии художеств, 1915, с. 291.
4. Бархин Григорий Борисович // Москва. Энциклопедический справочник. — М. : Большая Российская Энциклопедия, 1992.
5. Артамонов М. Д. Введенские горы. — М.: Московский рабочий, 1993. — С. 109.

Література

• Шукурова А. Н. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
• Зодчий, педагог, общественный деятель // «Архитектура СССР». — 1960. — № 7.
• Зодчие Москвы времени эклектики, модерна и неоклассицизма (1830-е — 1917 годы): илл. биогр. словарь / Гос. науч.-исслед. музей архитектуры им. А.В.Щусева и др. — М. : КРАБиК, 1998. — С. 28. — ISBN 5-900395-17-0.
• С. Н. Кондаков. Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764-1914. — Спб. : Товарищество Р.Голике и А.Вильборг, 1915. — Т. 2. — С. 291.
• Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 2. Soviet Avant-garde: 1917—1933. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2021. P. 79. ISBN 978-3-933713-63-6