uk %D0%91%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D1%81

**Барсакельмес**
Барсакельмес
	«Намет експедиції на острові Барса-Кільмес», Тарас Шевченко, 1848 рік
	Карта; Острів на карті Аральського моря 1853 року
	Острів на карті Аральського моря 1853 року
Географія
	45°38′07″ пн. ш. 59°54′30″ сх. д. / 45.63528° пн. ш. 59.90833° сх. д.
Місцерозташування	Аральське море
Акваторія	Аральське море
Площа	— км²
Найвища точка	5 м
Країна
	Казахстан
Регіон	Кизилординська область
Адм. одиниця	Кизилординська область
Населення	— ;
	Барсакельмес Барсакельмес (Казахстан)
	Барсакельмес у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Барсакельмес (значення).

Барсакельме́с^[1]^[2], Барса́-Кельме́с^[3] (каз. Барсакелмес — «підеш, не повернешся»^[4]) — колишній низинний острів на північному заході Аральського моря^[4]^[5], нині урочище Аральського району Кизилординської області Казахстану. Лежить за 180 км на південний захід від міста Аральськ, за 20 км на південний схід від півострова Куланди. Наприкінці 1960-х років площа острова становила 133 км²^[4]^[6], 23 км у довжину і 7 км у найширшому (південному) місці.

Природа

Складений головним чином глинами, пісковиками і мергелями^[5]. 1997 року Барсакельмес перетворився на півострів, на початку 2000-х його розміри становили 40 на 16 км. Влітку 2009 року в зв'язку з висиханням східної частини Великого Аралу півострів повністю став частиною суходолу. У період заводнення Великого Аралу 2010—2014 років знов був півостровом.

Рельєф південної частини урочища представляє собою піднесене плато. Найвища точка — гора Чайка (113 м)^[5]. Північна частина — полого-хвиляста рівнина, пересічена долинами тимчасових водотоків.

Клімат помірний різко континентальний, сухий (середньорічна кількість опадів 128 мм). Середня температура повітря в липні +26 °C (абсолютний максимум +44 °C). Середня температура січня -13 °C (абсолютний мінімум -36 °C).

Ґрунти представлені сіроземами і буроземами, місцями піски, такири і солончаки^[5]. У межах висохлого дна моря — маршові і приморські солончаки.

Рослинність пустельна^[5].

На території Барсакельмесу було створено державний сайгачий заповідник^[5].

У культурі

Живопис

Тарас Шевченко побував тут під час Аральської експедиції 7—8 серпня 1848 року. Результатом відвідування острова стали малюнки «Намет експедиції на острові Барса-Кільмес» і «Барса-Кільмес». У безпосередній близькості від нього екіпаж шхуни «Костянтин» пережив величезної сили бурю, яка тривала близько трьох діб^[7].

Кінематограф

Під назвою Барсай-Гельмес, з перекладом: «піти й не повернутися», острів згадується у комедійному фільмі «Мрії ідіота», знятому Василем Пічулом 1993 року за мотивами роману «Золоте теля» Іллі Ільфа і Євгена Петрова. На цей острів у фільмі збігає Корейко.

Література

На острові відбуваються основні події повісті Бориса Лавреньова «Сорок перший», написаної 1924 року^[8].

Дія роману казахстанського письменника Бекнура Кісікова «Я тебе… more» вся дія відбувається на острові Барсакельмес посередині Аральського моря^[9].

Острів дав назву роману-трилогії узбецького письменника Джонрида Абдуллаханова.

Містика

Острів відомий публікаціями в радянській пресі, в яких він пов'язується зі спостереженнями доісторичних ящерів^[a]^[10], висадкою групи НЛО, порушеннями плину часу. Ці міські легенди про острів є розиграшем журналістів і публіцистів, в яких брав участь і письменник-фантаст Сергій Лук'яненко^[11].

За однією з легенд, наприкінці 1950-х — початку 1960-х років на острові жив чоловік на ім'я Абдразак. Якого привезла туди рідня, відразу після того, як тут з'явився перший загадковий літаючий об'єкт — «лінза». Від цього об'єкта він нібито отримував інформацію через видіння^[12].

Див. також

Примітки

↑ Публікація в казахстанській газеті «Ленінська зміна» наприкінці 1950-х років.

Джерела

↑ Аральське море // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 234.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Аральське море // Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1959. — Т. 1 : А — Богунці. — С. 281.
↑ ^а ^б ^в Барса-Кельмес // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — С. 196.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ГЭС, 1989, с. 58.
↑ Барса-Кельмес // Большая советская энциклопедия : [в 51 т.] / гл. ред. С. И. Вавилов. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1950. — Т. 4 : Б — Березко. — С. 267-268. (рос.)
↑ Шевченко и Арал : [рос.] : [арх. 09.06.2021] // Кунгард : вебсайт. — Дата звернення: 9 червня 2021 року.
↑ Казахстанская правда — Уходя — возвратись. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 22 червня 2011.
↑ Роман экофантазия об Аральском море. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
↑ Точка невозврата. Архів оригіналу за 16 жовтня 2016. Процитовано 9 червня 2021. [Архівовано 2016-10-16 у Wayback Machine.]
↑ Информационная сводка Клуба любителей фантастики МГУ. Выпуск 9. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
↑ Жизнь на островах — Остров Барсакельмес — место, откуда можно и не вернуться…. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.

Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Література

(рос.) Барсакельмес // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — М. : Советская Энциклопедия, 1989. — 592 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-85270-057-6.
Орлов В. Рожденные на Барсакельмесе // Вокруг света : журнал. — М., 1977. — № 8 (август). Архівовано з джерела 24 червня 2021. Архівовано з джерела 28 січня 2021 року. Процитовано 9 червня 2021.
Барса-кильмес // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1891. — Т. III (5) : Банки — Бергер. — С. 100. (рос.)

Посилання

Географія Острови Азія Казахстан Фантастика

[10] Публікація в казахстанській газеті «Ленінська зміна» наприкінці 1950-х років.

[УРЕ-1] Аральське море // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 234.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-2] Атлас світу, 2005.

[УРЕ1-3] Аральське море // Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1959. — Т. 1 : А — Богунці. — С. 281.

[СГЕ-4] а ^б ^в Барса-Кельмес // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — С. 196.

[FOOTNOTEГЭС198958-5] а ^б ^в ^г ^д ^е ГЭС, 1989, с. 58.

[ВРЕ-6] Барса-Кельмес // Большая советская энциклопедия : [в 51 т.] / гл. ред. С. И. Вавилов. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1950. — Т. 4 : Б — Березко. — С. 267-268. (рос.)

[kungrad-7] Шевченко и Арал : [рос.] : [арх. 09.06.2021] // Кунгард : вебсайт. — Дата звернення: 9 червня 2021 року.

[R1-8] Казахстанская правда — Уходя — возвратись. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 22 червня 2011.

[R5-9] Роман экофантазия об Аральском море. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.

[R3-11] Точка невозврата. Архів оригіналу за 16 жовтня 2016. Процитовано 9 червня 2021. [Архівовано 2016-10-16 у Wayback Machine.]

[R2-12] Информационная сводка Клуба любителей фантастики МГУ. Выпуск 9. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.

[R4-13] Жизнь на островах — Остров Барсакельмес — место, откуда можно и не вернуться…. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[a]

[10]

[11]

[12]