Барон де Шодуар Максиміліан Станіславович

|розмір зображення=

Барон Максиміліан Станиславович Де Шодуар
Народився	12 вересня 1816(1816-09-12) с. Івниця, Житомирщина
Помер	6 травня 1881(1881-05-06) (64 роки) м. Амелі-ле-Бен, Франція
Країна	Російська імперія
Діяльність	ентомолог, біолог
Alma mater	Дерптський університет
Галузь	ентомологія
Відомий завдяки:	працям з систематики жуків
Батько	Шодуар Станислав Іванович
Діти	Шодуар Іван Максиміліанович
Барон де Шодуар Максиміліан Станіславович у Вікісховищі

Герб роду Шадуарів

Барон Максиміліа́н Станисла́вович Де Шодуа́р (* 12 вересня 1816(18160912) — † 6 травня 1881(фр. Baron Maximilien de Chaudoir) — ентомолог.

Біографія

Барон Максиміліан Де Шодуар народився в с. Івниця поблизу Житомира. Інтерес хлопчика до пізнання живої природи заохочували батько та домашній вчитель[1]. З 1834 року Максиміліан навчався в Дерптському університеті[2]. В 1845 році брав участь в експедиції до Кавказу. З 1859 року, маючи у Житомирі чималі статки, жив у Франції та Англії. Помер він в Амелі-ле-Бен-Палальда на півдні Франції.

Сім'я

• батько барон де Шодуар Станислав Янович — археолог, ентомолог, колекціонер
• мати Алоїза Ержеле, Лючія (Люсі) Френсіс Крейтон
• дружина Єлизавета Осипівна де Шодуар, уроджена Бокщаніна
• син барон де Шодуар Іван Максиміліанович (1859—1919) — житомирський колекціонер, меценат і художник

Наукова діяльність

Дослідження М. Шодуара присвячені систематиці та фауністиці комах з ряду твердокрилих (жуків), в основному, родинам жужелиць (Carabidae) і стрибунів (Cicindelidae), а також плавунцям (Dytiscidae). У цих таксонах він описав низку нових для науки видів і родів, хоча основним напрямом його досліджень було вивчення і впорядкування класифікації надвидових таксонів — триб, великих родів[1]. Зокрема, у 1876 році у Женеві він опублікував монографію про жужелиць роду Chlaenius[3].

Добре забепечений матеріально, він багато їздив Західною Європою, вивчаючи державні і приватні ентомологічні колекції, спілкуючись із колегами. До того ж, він обширне листування, купляв типові екземляри та цілі колекції жужелиць. За результатами експедиції на Кавказ він, разом з українським ентомологом Й. Х. Гохгутом підготував капітальну монографію[4].

Після його смерті зібрана ним колекція жуків-стрибунів була передана до Паризького музею природничої історії. Колеція жужелиць потрапила до Шарля Обертюра (1845—1924), фахівця з метеликів, а згодом — до того ж самого музею. Більша частина його рукописів та великої бібліотеки знаходяться у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

«Першим ентомологом, який спеціально присвятив себе вивченню жужелиць, був М. Шодуар (1816 - 1881 рр.). Його анотований каталог жужелиць Кавказу (Chaudoir, Hochhuth, 1846), ревізії низки груп родини та інші праці <...> досі зберігають чималу наукову цінність».

Доктор біологічних наук, професор О. Л. Крижановський, 1983[5]

На честь вченого названо чимало видів комах: жужелиці Carenidium chaudoirii Macleay, 1887; Hydraphaenops chaudoirii Brisout da Banneville, 1867; Eucamptognathus chaudoirii Fairmaire, 1868; Apotomus chaudoirii Wollaston, 1860; Feronia chaudoirii, Guérin; довгоносик Hoplopteridius chaudoirii Hochhuth і Minyops chaudoirii; жук-хижак Homaeotarsus chaudoirii Hochhuth, 1851; стрибуни Euprosopus chaudoirii Thomson, 1859 і Therates chaudoirii Schaum 1860; сонечко Chnoodes chaudoiri Mulsant, 1850 ті інші.

Основні праці

• Genres nouveaux et espèces nouvelles de Coléoptères de la famille des Carabiques // Bull. Moscou, 1837
• Mémoires sur quelques genres et espèces de Carabiques — M., 1843
• Enumé ration des Carabiques et Hydrocanthares recueilles pendant un voyage au Caucase. — Київ, 1848;
• Mémoire sur la famille des Carabiques //Bull. Moscou, partie 1. 1848[6]
• Supplément à la Faune des Carabiques de la Russie // Bull. Moscou, 1850
• Enumération des Cicindélètes et des Carabiques recueilles dans la Russie méridionale, dans la Finlande septeptrionale et dans la Sibérie orientale etc. // Bull. Moscou, 1863
• Genres nouveaux et espèces inédites de la famille des Carabiques etc. // Bull. Moscou, 1872
• Catalogue de la collection de Cicindélètes de M. le Baron de Chaudoir. — Brussel, 1865

Примітки

1. Ball, George E., and Erwin Terry L. The Baron Maximilien De Chaudoir: Inheritance, Associates, Travels, Work, and Legacy // The Coleopterists Bulletin, 1982, 36 (3): 475—501. http://www.jstor.org/stable/4008114?seq=1#page_scan_tab_contents
2. Шодуар, Максимилиан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
3. Monographie des Chléniens parle baron de Chaudoir. — Genova: Tipographia del R. Instituto Sordo-Muti. — 315 p. http://www.biodiversitylibrary.org/item/38033#page/9/mode/1up [Архівовано 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
4. Chaudoir, M. de, Hochhuth, J.H. Enumération des carabiques et hydrocanthares: recueillis pendant un voyage au Caucase et dans les provinces transcaucasiennes par le baron M. de Chaudoir et le baron A. de Gotsch ; carabiques. — Kiew, 1846. — 268 рр. http://www.biodiversitylibrary.org/creator/87125#/titles [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
5. Крыжановский О. Л. Жуки подотряда Adephaga (семейства Rhysodidae, Trachypachidae, Carabidae) // Фауна СССР. Жесткокрылые, т. 1, вып. 2. Л., изд-во «Наука», 1983. 341 с.
6. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 17 серпня 2016.

Література

• Musgrave, Anthony. Bibliography of Australian Entomology, 1775—1930, with biographical notes on authors and collectors. — Sydney: Royal Zoological Society of New South Walesб 1932. — 380 рр.