Барон Олексій Володимирович
Олексій Володимирович Барон (рос. Алексей Владимирович Барон, 24 лютого 1954, Бакали, КазРСР) — російський письменник-фантаст та вчений-біохімік. БіографіяОлексій Барон народився у Казахстані в аулі Бакали. Після закінчення середньої школи він навчався в Красноярському медичному інституті, який закінчив у 1977 році. Після закінчення вишу Барон вступив до аспірантури на кафедрі біохімії, після чого захистив кандидатську дисертацію в 1985 році.[1] До 1989 року він працював асистентом кафедри біохімії Красноярського медичного інституту, а в 1989—1992 роках керував біохімічною групою НДІ медичних проблем Півночі АМН СРСР (пізніше Росії). У 1992—1994 роках Олексій Барон працював завідувачем лабораторії Красноярського ендокринологічного центру, а з 1994 року працював завідувачем клініко-діагностичної лабораторії медичної служби ВАТ «Красноярський алюмінієвий завод». Одночасно Олексій Барон з 1989 року працює в Красноярському державному університеті[2], а після реорганізації університету працює доцентом Інституту фундаментальної біології та біотехнології Сибірського федерального університету.[1] Літературна творчістьЗгідно з інтерв'ю Олексія Барона, він розпочав займатися літературною творчістю ще у дванадцятирічному віці.[3][2] Першим опублікованим літературним твором стало оповідання «Мурашині казки», опубліковане в красноярській періодиці в 1989 році. Також вже під час проживання в Красноярську Барон розпочав писати фантастичні твори, і зі слів самого письменника, з першими публікаціями йому дуже допоміг красноярський письменник та лікар Андрій Лазарчук. У 1998 році в Красноярську надрукована перша повість автора «Ті, хто старші нас», яка пізніше перероблена письменником в роман. У 2000 році вийшов друком хронологічно перший роман із однойменної серії творів «Епсилон Ерідана», у якому розповідається про зникнення великої кількості людей із земної колонії на планеті системи Епсилон Ерідана. Подальша доля цих людей описується в наступних романах серії — «Ті, хто старші нас», який вийшов друком у вигляді роману у 2001 році, «Люди і ящери», який вийшов друком у 2003 році[3], та «Ескадра його високості», який вийшов друком в 2008 році. у 2012 році вийшов друком роман письменника «Третє пришестя», який не входить до серії про Епсилон Ерідана. У романі йдеться про дві одночасні та взаємопов'язані події — наближення до Землі велетенського метеорита, та першої висадки на Марс космічної експедиції, яка знаходить на планеті сліди стародавньої цивілізації, яка щезла близько мільйона років тому.[4] БібліографіяРомани
Оповідання
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
