У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Баринова.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Кулеба.
Баринова-Кулеба Віра Іванівна |
---|
|
---|
Народження | 1 грудня 1938(1938-12-01) (86 років) Римарівка, Гадяцький район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР |
---|
Країна | СРСР Україна |
---|
Жанр | жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт |
---|
Навчання | Харківське державне художнє училище (1959) і Київський державний художній інститут (1965) |
---|
Діяльність | художниця, викладачка |
---|
Вчитель | Константинопольський Адольф Маркович, Трохименко Карпо Дем'янович, Костецький Володимир Миколайович, Пузирков Віктор Григорович, Виродова-Готьє Валентина Гаврилівна, Будников Олександр Гаврилович, Подерв'янський Сергій Павлович, Сиротенко Олександр Іванович, Стороженко Микола Андрійович, Штільман Ілля Нісонович, Лідер Данило Данилович, Дерегус Михайло Гордійович, Григор'єв Сергій Олексійович і Луценко Анатолій Павлович |
---|
Відомі учні | Білик Павло Вікторович і Гурін Володимир Васильович |
---|
Працівник | Київський державний художній інститут |
---|
Член | Спілка радянських художників України і Національна академія мистецтв України |
---|
Вчене звання | професор |
---|
Нагороди | |
---|
|
|
|
|
|
Ві́ра Іва́нівна Ба́ринова-Куле́ба ( 1 грудня 1938, Римарівка) — українська живописиця, педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 року[1], член-кореспондент Національної академії мистецтв України з 2006 року[2], дійсний член — з 2017 року. Мати графіка Олени Баринової.
Біографія
Народилася 1 грудня 1938 року на хуторі Мельникове-Кулебине (нині село Римарівка Миргородського району Полтавської області, Україна) в селянській сім'ї. Упродовж 1954—1959 років навчалася у Харківському художньому училищі у Адольфа Константинопольського, Анатолія Луценка; у 1959—1965 роках — у Київському художньому інституті у Карпа Трохименка, Володимира Костецького, Віктора Пузтркова, Валентини Виродової-Готьє, Олександра Будникова, Сергія Подерв'янського, Олександра Сиротенка, Миколи Стороженка, Іллі Штільмана, Данила Лідера. У 1965—1968 роках стажувалася у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у Києві під керівництвом Сергія Григор'єва і Михайла Дерегуса та два місяці стажувалася у Німецькій Демократичній Республіці.
1968 року почала працювати у Київському художньому інституті: викладач, старший викладач, доцент, з 1995 року — професор живопису. Серед учнів: Ксенія Клименко, Вадим Кучер-Куцан, Дарія Одайник, Володимир Гурін, Всеволод Зяблов, Ольга Марищук-Кендел.
Творчість
Працює у галузі станкового живопису, створює жанрові полотна, портрети, пейзажі, натюрморти у реалістичному стилі. Серед робіт:
- «Дівчата» (1965);
- «У батьків» (1966);
- «Сім'я» (1968);
- «Мати» (1968);
- «Вісті з села» (1968);
- «Запрошення на весілля» (1968);
- «1945 рік» (1969);
- «Пісня» (1970);
- «Батьки» (1970);
- «Автопортрет з дітьми» (1973);
- «На світанку» (1978);
- «1941 (роки війни)» (1978—1980);
- триптих «Перший радянський хліб» (1979);
- «До мами на ферму» (1980);
- «Леся Українка і Ольга Кобилянська» (1980);
- триптих «В ім'я життя» (1982);
- «Півники» (1984);
- «Материнський сон» (1985);
- триптих «Моя мама» (1985);
- «Декрет про землю» (1986—1987);
- «Урок миру» (1986);
- серія «Давність і тепер» (1988—1998);
- «Великдень» (1989);
- «Білі гуси» (1989);
- «Щасливої дороги» (1989);
- «Моя мама і брат» (1989);
- «Казка» (1990);
- «Дівки прядуть» (1990);
- «Перепілочка» (1990);
- «Мати із сином» (1991);
- «Портрет Михайла Драгоманова» (1991)
- триптих «Козаки» (1992);
- «Сінокос дядька Миколи» (1992);
- «Батько і стебельце» (1992);
- серія «По Полтавщині» (1993);
- «Запрошуємо на весілля» (1994);
- «Автопортрет» (1998);
- «Благословення» (1998);
- «Бабине літо» (1999);
- «Сину, це твоя земля» (1999);
- «Чорновіл» (2000);
- «Синок мій» (2000);
- «Батько» (2001);
- «Благословення» (2001);
- «Запрошення» (2001; 2019);
- «Мої батьки» (2006);
- «Радість у танцях» (2006);
- «На Сорочинському ярмарку» (2007);
- «Щаслива сім'я» (2007—2008);
- «Мій батько в полі» (2010);
- «Свято врожаю» (2011).
З 1965 року брала участь у всесоюзних та республіканських виставках; а також у виставці 17-ти українських художників у Лондоні, на аукціонах «Крістіз» та «Сотбі» (усі — 1989). Персональні виставки відбулися у селі Красній Луці у 1975 році, Гадячі на початку 1990-х років, Вашингтоні у 1995 році, Києві у 2000 році, Чикаго у 2001 році.
Картини художниці зберігаютьсяв Національному художньому музеї України, у приватних колекціях в Україні, Великобританії, Німеччині, США, Угорщині, Франції, Швейцарії.
Відзнаки
- Нагороджена
- орденом княгині Ольги III ступеня (2008)[3];
- срібною медаллю Національної академії мистецтв України (2008);
- золотою медаллю Національної академії мистецтв України (2018);
- золотою медаллю Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (2018).
- Почесні звання
Примітки
Література
- Баринова-Кулеба Віра Іванівна // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Баринова-Кулеба Віра Іванівна // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 49 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- Баринова-Кулеба Віра Іванівна // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 147—148. — ISBN 5-88500-27-1;
- Баринова-Кулеба Віра Іванівна // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 43 . — ISBN 5-88500-071-9.;
- Ю. В. Могилевський. Баринова-Кулеба Віра Іванівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
- Р. І. Петрук. Баринова-Кулеба, Віра Іванівна // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.