Барбара де Аленкар

Барбара де Аленкар
порт. Bárbara Pereira de Alencar
Народилася	11 лютого 1760(1760-02-11)  Exu^d, Пернамбуку, Бразилія, Португальська імперія, Португальське королівство
Померла	18 серпня 1832(1832-08-18) (72 роки)  Fronteiras^d, Піауї, Бразилія
Країна	Бразилія
Діяльність	революціонерка, політична активістка, торговець
Знання мов	португальська
Учасник	Пернамбуканська революція і Екваторіальна конфедерація
Родичі	Miguel Arraes^d
Діти	Tristão Gonçalves^d, José Martiniano Pereira de Alencar^d і Жозе де Аленкар
Нагороди	Livro dos Heróis e Heroínas da Pátria^d
Сайт	barbaradealencar.org.br
Медіафайли у Вікісховищі

Барбара Перейра де Аленкар (порт. Bárbara Pereira de Alencar; 11 лютого 1760, Ешу (Пернамбуку) — 18 серпня 1832, Фронтейрас, Піауї) — бразильська революціонерка, активна учасниця Пернамбуканської революції та створення Екваторіальної конфедерації. Перша політув'язнена в історії Бразилії. Національна героїня Бразилії.

Біографія

Народилася у Бразилії. Португальського походження. Одружилася з португальським торговцем Хосе Гонсалвішем ду Сантосом. Допомагала чоловікові в торговельних операціях. Народила чотирьох синів-революціонерів, двоє з яких загинули в ході революції за Екваторіальну конфедерацію.

У 1817 році активно підтримала синів й сама брала участь у підготовці та проведенні Пернамбуканської революції — однієї із перших спроб створити незалежний уряд в Бразилії.

Після придушення повстання силами португальської монархії її сімейне майно було конфісковано, Барбару де Аленкар заарештували і піддали тортурам за її політичні погляди під час революції. Вважається першим політв'язнем в історії Бразилії[1].

Рятуючись від політичних переслідувань, кілька разів змінювала місце проживання. Померла в 1832 році в м. Фронтейрас, Піауї.

Її онуком був письменник Жозе де Аленкар, а письменник Пауло Коельо — нащадок Барбари Перейри де Аленкар у шостому поколінні.

Пам'ять

• У м. Форталеза встановлено пам'ятник Барбарі Перейрі де Аленкар.
• У 2012 році пошта Бразилії випустила марку, присвячену 180-річчю від дня її смерті [Архівовано 21 грудня 2019 у Wayback Machine.]
• Знято документальний фільм, присвячений бразильській героїні[2]

Примітки

1. Carimbo comemorativo e selo personalizado registram a inscrição de Bárbara de Alencar no Livro dos Heróis da Pátria. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 17 березня 2020.
2. Os Cearenses 2 — Bárbara de Alenca [Архівовано 12 червня 2020 у Wayback Machine.]r

Література

• Araújo, Ariadne — Bárbara de Alencar. Fortaleza: Fundação Demócrito Rocha 2017, ISBN 9788575298169
• Gaspar, Roberto — Bárbara de Alencar: a guerreira do Brasil. Universidade de Indiana, 2001.

Посилання

• Bárbara de Alencar, a primeira presa política do Brasil [Архівовано 21 грудня 2019 у Wayback Machine.] (порт.)