Барашівка

село Барашівка

Петропавлівська церква, пам'ятка архітектури
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Березівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040030020067049 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка с. Барашівка 
Основні дані
Населення 1 250 (2001)
Площа 2,035 км²
Густота населення 614,25 осіб/км²
Поштовий індекс 12416
Географічні дані
Географічні координати 50°16′17″ пн. ш. 28°32′56″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
209 м
Водойми р. Лісова
Місцева влада
Адреса ради вул. Ватутіна, 31, с. Березівка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12411
Карта
Барашівка. Карта розташування: Україна
Барашівка
Барашівка
Барашівка. Карта розташування: Житомирська область
Барашівка
Барашівка
Мапа
Мапа

CMNS: Барашівка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Барашівка — село в Україні, у Березівській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 1 250 осіб (2001). У 1923—58 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

Населення

У 1885 році кількість мешканців становила 287, дворів — 22[1].

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 535 осіб, з них: православних — 506, чоловіків — 284, жінок — 251[2].

В кінці 19 століття в селі проживало 645 мешканців, дворів — 81[3].

У 1906 році в поселенні налічувалося 768 жителів, дворів — 128[4], у 1923 році — 959 жителів, 188 дворів[5].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 029 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 1 250 осіб[6].

Історія

На околиці села знаходиться ґрунтовий могильник VI—VII ст. Історична дата утворення — 1500 рік[7]. Входило до складу Житомирського староства. Згадується в люстраціях Житомирського замку за 1615 та 1622 роки[3].

В другій половині 19 століття — село Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, на річці Лісова, за 8 верст від Житомира та найближчої поштової станції, за 42 версти від найближчої залізничної станції Бердичів. Православна парафія 7 класу, до парафії належали села Альбинівка (5 верст), Березівка (10 верст) та хутори Давидівка, Довжик і Плоски. Сусідні парафії: Вільськ (20 верст) та Шумськ (12 верст). Кам'яну церкву збудовано у 1849 році, за державні кошти, передана до парафії та освячена 1853 року. При церкві 49 десятин землі[8].

У 1885 році — колишнє державне село Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, на річці Лісова. Були церковна парафія та заїзд[1].

В кінці 19 століття — село Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, на річці Лісова Кам'янка, за 11 верст від Житомира та 42 версти від Бердичева[3].

У 1906 році — село Троянівської волості (6-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового та губернського центру, м. Житомир, становила 8 верст, до волосного центру, містечка Троянів — 12 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Житомирі[4].

У 1923 році увійшло до складу новоствореної Барашівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Левківського району Житомирської (згодом — Волинська) округи, адміністративний центр ради. Відстань до районного центру, с. Левків, становила 20 верст[5]. Разом із радою, 22 лютого 1924 року, відійшло до складу Троянівського району, 15 вересня 1930 року — Житомирської міської ради, 14 травня 1939 року — новоствореного Житомирського району[9].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР у 1932—1933 роках. Встановлено імена загиблих від голодомору — це 145 жертв серед жителів села[10].

У ході Київської наступальної операції 14 листопада 1943 року, частини 7-ї гвардійської кавалерійської дивізії (1-й гвардійський кавалерійській корпус) зайняли Барашівку. Проте, за декілька днів, противники посилили контратаку та знову повернулися. Остаточно зайняте в ході Житомирсько-Бердичівської наступальної операції 31 грудня 1943 року військами 18-ї армії[11].

12 травня 1958 року адміністративний центр Барашівської сільської ради перенесено до с. Іванівка з одночасним перейменуванням ради на Іванівську. В складі останньої село, 30 грудня 1962 року, перейшло до Коростишівського району, 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Житомирського району Житомирської області[9].

На місцевому кладовищі 8 травня 2015 року поховано рештки екіпажу бомбардувальника ДБ-3Ф 229, що загинули 10 липня 1941 року під селом Бондарці: В'ячеслава Симакова та Василя Глєбова. Їх знайшли у липні 2013 року пошуківці історико-патріотичного об'єднання «Пошук»[12].

12 червня 2020 року територію та населені пункти Іванівської сільської ради Житомирського району, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Березівської сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області[13].

Відомі люди

Примітки

  1. а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 206. (рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 17. Процитовано 6 серпня 2022.
  3. а б в Baraszówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 83. (пол.)
  4. а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 2. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 1 вересня 2022.
  5. а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 149. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 24 липня 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  6. Населення Житомирської області. http://pop-stat.mashke.org/. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 16 червня 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  7. Облікова картка с. Барашівка
  8. М. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 66. Процитовано 31 серпня 2022.
  9. а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 134, 195. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 16 червня 2021. [Архівовано 2017-07-12 у Wayback Machine.]
  10. Голодомор 1932—1933 рр. Житомирська область. victimsholodomor.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 13 лютого 2017.
  11. Память народа::Поиск документов частей. pamyat-naroda.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 13 лютого 2017.
  12. Перезахоронение останков летчиков бомбардировщика ДБ-3Ф в Барашевке 8 мая 2015 г | Историко-патриотическое объединение «Поиск». www.poisk.zt.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 13 лютого 2017. [Архівовано 2017-02-14 у Wayback Machine.]
  13. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 14 лютого 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia