|
Баранов В'ячеслав Григорович
В'ячеслав Григорович Баранов (26 лютого 1888 — 21 червня 1964) — військовий авіатор. Підполковник російської армії, згодом генерал-майор, начальник авіації Донської армії, начальник Окремого Донського корпусу Російської армії Врангеля. З метою таємного вивезення колишнього авіаційного майна Південно-Західного фронту на Дон пішов на службу до армії УНР. Обіймав посади інспектора авіації УНР, інспектора авіації Київського району армії Української Держави. БіографіяНародився 26 лютого 1888 року на станиці Луганська Донецького округу Війська Донського, тепер райцентр Луганської області. У 1905 році закінчив Донський кадетський корпус, після чого навчався в Миколаївському інженерному училищі. У червні 1908 році направлений у 4-й саперний батальйон, згодом − служба у військовій телеграфній роті. З 31 березня по 30 травня 1910 року — в.о. діловода батальйонного суду. З вересня 1910 року − у 5-й повітроплавальній роті, невдовзі знову призначений у 4-й саперний батальйон. У листопаді 1910 року направлений на навчання до офіцерської повітроплавальної школи, по закінченні якої, у 1911 переведений на службу молодшим офіцером у 5-ту повітроплавальну роту. З березня 1912 року − при батальйоні повітроплавальної школи, витримав іспит на звання льотчика на апараті «Фарман». Пізніше склав іспит на звання військового льотчика на апараті «Фарман-7». У 1913 році призначений у Гвардійський корпусний авіаційний загін, через рік переведений у Гродненську фортечну повітроплавальну роту. Перша Світова війнаУлітку 1915 року перебував у відрядженні на заводі «Дукс», де навчався польотам на апаратах «Моран-парасоль». З 15 серпня 1915 до 19 січня 1917 року − начальник Гвардійського корпусного авіаційного загону, потім − начальник 7-го авіаційного дивізіону. Вивезення авіаційного майна з УкраїниЗа спогадами самого Баранова, у 1917 році він скликав російських офіцерів і командирів частин до Києва на таємну нараду. Головною метою зібрання було вивезення колишнього авіаційного майна Південно-Західного фронту на Дон, де формувалися білогвардійські Донська і Добровольча армії. Для реалізації цього задуму Баранов зі своїми спільниками у грудні 1917 року поступили на службу до армії Української Народної Республіки. У 1918 року став інспектором авіації Київського району армії гетьмана П. Скоропадського. У грудні 1917 року, липні і серпні 1918 року змовникам удалося сформувати три ешелони з найціннішим авіаційним майном, яке вони відправили на південь Росії.[1] Донська АрміяЗ 26 вересня 1918 до 3 березня 1919 року — командир Донського літакового дивізіону, згодом − начальник авіації Донської армії. У березні 1920 року евакуювався з Новоросійська в Крим, призначений начальником окремого Донського корпусу. З 13 квітня 1920 року − член комісії для вироблення статуту Товариства взаємодопомоги чинів авіації. У 1920 році за бойові відзнаки підвищений у чині до генерал-майора. Згодом − начальник Донського корпусу, член суду честі для штаб-офіцерів авіації. В еміграціїЗ листопада 1920 року перебував в еміграції в Болгарії та Сербії, згодом у Франції. З 1938 року − голова Союзу російських льотчиків у Франції. Брав участь у створенні Вищих військово-наукових курсів генерала М. М. Головіна. З 1929 року − постійний співробітник журналу «Вартовий». Служив у Міністерстві авіації Франції. У 1940 році переїхав у Велику Британію, де після Другої світової війни займався науковою діяльністю. 21 червня 1964 року помер у Лондоні, похований на цвинтарі Вест-Промптон. Примітки
ЛітератураАвиаторы − кавалеры ордена св. Георгия и Георгиевского оружия периода Первой мировой войны 1914−1918 годов: Биографический справочник / Сост. М. С. Нешкин, В. М. Шабанов. — М., «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2006. Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
